Механізм підготовки актів про роззброєння

Як уже говорилося, головна роль у розгляді питань роззброєння відведена Статутом ООН Генеральної Асамблеї, яка дуже активна в цій галузі. В останні роки вона щорічно приймала понад 60 резолюцій з різних аспектів роззброєння. З 1978 р. Перший комітет Генеральної Асамблеї, куди входять представники всіх держав-членів, зайнятий виключно роззброєнням та пов'язаними із ним питаннями. Результати представляються Генеральній Асамблеї в якості проектів її резолюцій. Комітет розглядає такі питання, як запобігання ядерної війни, всеосяжну заборону випробувань, заморожування ядерних озброєнь, скорочення військових бюджетів та ін

Допоміжним органом Генеральної Асамблеї є Комісія з роззброєння ООН. Вона обговорює питання всеохоплюючої програми роззброєння, ядерного роззброєння, взаємозв'язку між роззброєнням та розвитком, роззброєння в області звичайних озброєнь, принципи заходів довіри, питання контролю. Проблемою роззброювання займаються й такі комітети Генеральної Асамблеї, як Спеціальний комітет для всесвітньої конференції з роззброєння, Спеціальний комітет з Індійського океану і ряд дослідницьких груп експертів.

Важливим форумом є Конференція щодо роззброєння, заснована Генеральною Асамблеєю ООН, як "єдиний багатосторонній форум переговорів" і змінила Комітет з роззброєння. Вона - єдиний орган багатостороннього міжнародного співтовариства в галузі роззброєння поза рамками ООН. До складу Конференції входять 40 країн, включаючи усі ядерні держави. Склад учасників дає можливість реально вирішувати проблеми роззброєння. Сесії Конференції тривають близько шести місяців щорічно, тобто це практично постійно діючий орган.

Конференція з роззброєння розглядає наступні питання: заборону ядерних випробувань; припинення гонки ядерних озброєнь і ядерне роззброєння; запобігання ядерної війни; хімічна зброя; запобігання гонки озброєнь у космічному просторі; гарантії для держав, що не володіють ядерною зброєю; нові види зброї масового знищення; радіологічне зброю і всеосяжна програма роззброєння.

Зі сказаного видно, що міжнародне співтовариство докладає значні зусилля для стимулювання процесу роззброєння як найважливішої гарантії безпеки. Створено значну кількість як загальних засад, так і конкретних норм. Важливу роль відіграють численні резолюції міжнародних органів та організацій. Особливо показова діяльність ОБСЄ в розглянутій області. Створений механізм переговорів багатоплановий. Може здаватися, що цей механізм занадто громіздкий, а його елементи дублюють один одного. Крім того, її діяльність зводиться в основному до обговорення та прийняття рекомендацій і лише частково відбивається в нормах міжнародного права. Слід, однак, ураховувати складність проблем і труднощі досягнення по них угоди. У процесі обговорення формується загальноприйнятних концепція роззброєння, а також втілюють її мету, принципи, правила. Все це істотно полегшує подальшу міжнародно підготовку-правових актів. Не кажучи вже про те, що прийняті резолюції самі по собі впливають на поведінку держав, на застосування норм міжнародного права.

Механізм функціонування права міжнародної безпеки дійсно дуже складний, але тим не менше він виправдовується грандіозністю, життєво важливим значенням стоять перед ним завдань. Оцінюючи його діяльність, достатньо озирнутися на пройдений за останні десятиріччя шлях. Не дивлячись на виключно непрості міжнародні умови, міжнародно досягнуто-правове і політичне врегулювання цілої низки складних проблем, такі як створення глобальної системи безпеки, заборону випробувань ядерної зброї та її нерозповсюдження, демілітаризація космосу, заборона найбільш небезпечних видів зброї, розпочато скорочення звичайних озброєнь і т. д. Все це незаперечні свідчення наростаючою ефективності права міжнародної безпеки.