Цілі і принципи

Основні цілі та принципи права міжнародної безпеки є одночасно цілями і принципами міжнародного права в цілому, що характеризує місце цієї галузі в системі міжнародного права. Основним актом права міжнародної безпеки, як і всього міжнародного права, є Статут ООН. У ньому сформульована головна мета - "підтримувати міжнародний мир і безпеку". Вказані також шляхи її досягнення - "приймати ефективні колективні заходи для запобігання та усунення загрози миру та придушення актів агресії або інших порушень миру". Проводити мирними засобами залагодження, дозвіл міжнародних суперечок або ситуацій, які можуть призвести до порушення миру. Відзначимо тут два моменти, а саме: "необхідність ефективних колективних заходів", тобто широкого міжнародного співробітництва, а також явно виражений акцент на превентивну діяльність, на запобігання загрози і на мирне врегулювання.

Статут ООН визначив основні принципи права міжнародної безпеки. Перш за все, це принципи мирного розв'язання спорів і незастосування сили або загрози силою. В ім'я здійснення цих принципів Статуту ООН зобов'язує держави надавати всіляку допомогу в її діях і утримуватися від надання допомоги будь-якій державі, проти якого вона робить дії превентивного або примусового характеру.

Більш того, Статут ООН надав безпрецедентне право забезпечувати, щоб і держави, хто не є її членами, діяли відповідно до зазначених принципів в тій мірі, в якій це необхідно для підтримки міжнародного миру і безпеки (п. 6 ст. 2).

Не тільки зазначені, але й інші принципи міжнародного права утворюють фундамент права міжнародної безпеки. Це положення спеціально підкреслювалося Генеральною Асамблеєю ООН. Ефективні колективні заходи можуть здійснюватися лише на основі поваги принципів суверенної рівності, невтручання у внутрішні справи і самовизначення.

Повага прав людини, демократія мають першорядне значення для запобігання загрози миру. Кожна людина має право на життя, а держава і міжнародне співтовариство в цілому повинні забезпечити міжнародний порядок, при якому це право може бути здійснено (ст. ст. 3 і 28 Загальної декларації прав людини). З цього випливає право людини на світ, яке пов'язане з правом на світ народу і держави. У Декларації про право народів на світ 1984 Генеральна Асамблея сформулювала "священне право народів на світ", забезпечення якого є корінним зобов'язанням держав.

Особливе значення має принцип сумлінного виконання зобов'язань з міжнародного права. Надійний міжнародний правопорядок - необхідна умова миру і безпеки. Статут Нюрнберзького військового трибуналу кваліфікував як злочин війну в порушення міжнародних договорів.

Таким чином, право міжнародної безпеки відображає корінні зміни в міжнародному праві в цілому. Війна більше не розглядається як справа тільки беруть участь у ній держав. Підтримання загального миру і безпеки - головне завдання міжнародного права. Немає більше права держави на війну. Війна, застосування сили більше не знаходяться у виключній компетенції держави. Це справа міжнародного співтовариства в цілому.