Дипломатичні привілеї та імунітети

Привілеї та імунітети належать дипломатичному представництву як органу держави, співробітникам а також представництва. Приміщення дипломатичного представництва є недоторканними. Влада країни перебування може вступати в них тільки за згодою глави представництва. Це відноситься і у випадках, коли в представництві скоєно злочин. Воно розслідується силами персоналу представництва, можуть бути запрошені і фахівці з акредитуючої держави.

У березні 2002 р. з сейфу консульського відділу Посольства Монголії в Москві була викрадена велика сума грошей. Для розслідування злочину Посольство запросило з Монголії співробітників правоохоронних органів. ГУВС Москви повідомило, що воно не отримало від Посольства ніяких повідомлень про крадіжки.

Аналогічний порядок діє й у відношенні представництв при міжнародних організаціях.

У 1997 р. в приміщенні Перу представництва при ООН був знайдений кокаїн. Розслідування здійснювалося перуанської поліцією, яка інформувала держдепартамент про хід його проведення через МЗС Перу.

Влада країни перебування зобов'язані вжити всіх належних заходів для захисту приміщень дипломатичного представництва від вторгнення або завдання збитків, забезпечити нормальні умови для діяльності представництва. Вони повинні сприяти представництву в подисканіі відповідних приміщень, але не зобов'язані їх оплачувати. Цей момент часом набуває істотне значення.

Недоторканність поширюється і на транспортні засоби - кораблі, що літаки, авто, які не можуть бути піддані обшуку, реквізиції, арешту і виконавчих дій. Це не виключає права автоінспекції фіксувати порушення правил вуличного руху і повідомляти про них в МЗС. Імунітет транспортних коштів не поширюється на водіїв, якщо вони не є дипломатами.

У вересні 1995 р. в Москві був арештований, потім а відданий під суд водій Посольства Саудівської Аравії, звинувачений в захопленні заручника, який був вивезений у Підмосков'ї на машині посольства.

Архіви та документи є недоторканними представництва незалежно від місця їх знаходження, включаючи і тимчасове місце їх зберігання. Це правило діє навіть у випадку розриву дипломатичних відносин.

Представництво звільняється від всіх податків, пов'язаних з приміщенням (фіскальний імунітет), але не від експлуатаційних витрат (плата за електроенергію, водопостачання та ін.) Звільняється воно і від митних зборів предмети на, призначені для офіційного користування (імунітет митного).

Представництво має привілей користування своїм державним прапором і емблемою, позачерговий телеграфної та телефонним зв'язком. Він вільно в своїх стосунках для офіційних цілей, включаючи користування шифром. Пошта спеціальної не підлягає розкриттю, дипломатичні а супроводжуючі її кур'єри користуються особистою недоторканністю.

Надання імунітету персоналу представництва залежить від того, до якої категорії співробітників ця особа належить. Повним імунітетом користується дипломатичний персонал, особи, що володіють дипломатичним рангом. Вони не можуть бути піддані арешту і затримання. Держава перебування забезпечує їх безпеку. Недоторканність користується житлове приміщення дипломата, який навіть тимчасове, наприклад номер в готелі чи санаторії, а також його майно.

Дипломат має імунітет від кримінальної, цивільної і адміністративної юрисдикції. Це значить, що він вилучений із судової юрисдикції та юрисдикції примусового здійснення права. Що ж до розпорядчої юрисдикції, то дипломат імунітетом не володіє, оскільки він зобов'язаний дотримуватися законів країни перебування, у тому числі й ті, які спеціально призначені для дипломатів. Одночасно дипломати знаходяться під юрисдикцією своєї держави. Суттєве значення в регламентування їх діяльності грають акти відомства закордонних справ яка направила їх країни, які часом загальноприйняті явно обмежують права людини.

Імунітет від громадянської юрисдикції має обмеження, які відносяться до тих випадках, коли дипломат виступає не в офіційній якості. Іноді визначити ця обставина виявляється складно. Допустимі речові позови, пов'язані з приватного нерухомого майна дипломата, позови, що стосуються успадкування, відносно яких дипломат виступає в якості виконавця заповіту, опікун над спадковим майном, спадкоємця або відказоодержувача як приватна особа; позови, пов'язані з будь-якої професійної або комерційної діяльності, що здійснюється дипломатом поза своїх офіційних функцій. Зауважимо, що Віденська Конвенція про дипломатичні зносини в принципі забороняє займатись у країні перебування професійною чи комерційною діяльністю з метою особистої вигоди (ст. 42).

Імунітет від кримінальної юрисдикції носить абсолютний характер і поширюється навіть на ті випадки, коли має місце зловживання імунітетом. Це положення було підтверджено Міжнародним судом ООН в рішенні по справі про дипломатичний та консульському персоналі США в Тегерані. Одночасно Суд підкреслив, що вилучення із кримінальної юрисдикції не означає безкарності: "Дипломатичне право само передбачає необхідні заходи захисту і покарання за протиправну діяльність членів дипломатичних або консульських місій".

Зазвичай в разі вчинення злочину дипломатом він озивається державою своїм. Держава, яка представляв дипломат, в принципі, має залучити його до кримінальної відповідальності у разі серйозного злочину, скоєного в країні, де він був акредитований.

25 січня 2001 перший секретар Посольства РФ в Канаді К., не впоравшись із керуванням автомобілем, збив двох жінок. Поліція не мала права провести тест на вміст алкоголю в крові К., але, на її погляд, у К. спостерігалися зовнішні ознаки сп'яніння. Поліція запропонувала йому проїхати до відділку, де був складений відповідний протокол, після чого К. повернувся до Посольства. Через кілька днів його було відкликано і звільнено з дипломатичної служби. За поданням канадської сторони Генпрокуратура РФ порушила кримінальну справу. У березні 2002 р. московський К. суд визнав винним і засудив його до чотирьох років позбавлення волі з відбуванням покарання в колонії поселенні-. Що ж до відшкодування матеріальної та моральної шкоди, те адвокати родичів жертв інциденту пред'явили позов до канадського уряду на суму 2 млн. дол, звинувативши його в тому, що воно не забезпечило безпеку своїх громадян. Уряд погодився виплатити необхідну суму з тим, щоб в подальшому отримати відшкодування від Росії.

Держава може позбавити свого дипломата імунітету в разі вчинення ним злочину. Але такі випадки досить рідкісні.

У 1997 р. дипломатичний співробітник Посольства Грузії в Вашингтоні Г.М. став винуватцем автотранспортного пригоди, в результаті якого загинула молода американка. На прохання США Грузія відмовилась від імунітету Г.М., який був засуджений американським судом. Після цього мати загиблої пред'явила до уряду Грузії і засудженому позов. Сума компенсації було визначено шляхом угоди.

Дипломат не зобов'язаний давати свідчення у судах країн перебування, але це не виключає згоди дипломата дати такі свідчення на прохання влади країни перебування (п. 2 ст. 31 Віденської конвенції про дипломатичних стосунках).

В вже згадуваному випадку з американським дипломатом слідчого управління ГУВС Москви передав через МЗС лист Посольству США, в якому М.Б. просили з'явитися для дачі свідчень про подію або представити такі свідчення у письмовій формі. Але у цей час М.Б. вже виїхав з Москви.

Дипломат митним користується імунітетом. Він звільняється від усіх митних зборів на предмети, призначені для особистого користування, його особистий багаж не підлягає огляду. Виняток становлять випадки, коли є серйозні підстави вважати, що він містить предмети, заборонені до ввезення або вивезення. В останньому випадку огляд повинен проводитися в присутності дипломата чи його представника (ст. 34 тієї ж Конвенції). Якщо багаж варто окремо від дипломата, то достатньо присутності осіб, відповідального за перевезення багажу.

У квітні 1996 на пропускному пункті Бутово митниця перевірила перевозиться італійською фірмою особистий багаж трьох італійських дипломатів. Під час огляду вантажівки було виявлено велике число стародавнього мистецтва предметів, заборонених до вивезення. Контрабанда було конфісковано. Як російські митники заявляють, дипломатичний багаж вони доглядають лише при впевненості в наявності контрабанди.

Дипломатичний персонал користується фіскальним імунітетом - звільняється від прямих податків.

Імунітетом користуються і члени сім'ї дипломата, спільно з ним проживають, якщо вони не є громадянами держави перебування.