Міжнародні відносини, зовнішня політика і дипломатія

Міжнародні відносини - відносини перш за все між державами як носіями суверенітету їх народів. Розрізняють міжнародні відносини в політичній, економічній, науково-технічної, інформаційної, екологічної, правової та інших сферах. На кожному конкретному відрізку історичного розвитку міжнародні відносини характеризуються різним ступенем співробітництва та протиборства між державами та їх військово-політичними союзами.

На рубежі XX і XXI ст. міжнародні відносини характеризуються фундаментальними та динамічними змінами: подолані наслідки «холодної війни»; зведена домінімуму загроза глобального ядерного конфлікту; при збереженні значення військової сили у відносинах між державами все більшу роль відіграють економічні, політичні, екологічні та інформаційні фактори1. Створюється єдиний загальносвітове інформаційний простір. Поглиблення і диверсифікація міжнародних економічних зв'язків надають взаємозалежності держав глобальний характер. Створюються передумови для побудови більш стабільного і кризостійкій світового устрою.

У той же час стратегія односторонніх дій в міжнародній сфері, яка проявляється в останні роки, може дестабілізувати
міжнародну обстановку, провокувати напруженість і гонку озброєнь, міждержавні протиріччя, національну і релігійну ворожнечу. Застосування силових методів в обхід діючих механізмів не здатне усунути глибинні соціально-економічні, міжетнічні й інші протиріччя, що лежать в основі конфліктів, і лише підриває основи правопорядку.

Світопорядок XXI ст. повинен грунтуватися на механізмах колективного рішення ключових проблем, на пріоритеті права і широкої демократизації міжнародних відносин. Гарантія ефективності та надійності такого світоустрою - взаємне врахування інтересів.

Росія - активний учасник цього процесу. Будучи постійним членом Ради Безпеки ООН, володіючи значним потенціалом і ресурсами у всіх галузях життєдіяльності, підтримуючи інтенсивні відносини з провідними державами світу, вона робить істотний вплив на формування нового світоустрою. Росія домагається формування багатополярної системи міжнародних відносин, яка реально відображає багатоликість сучасного світу з розмаїтістю його інтересів.

Зовнішня політика держави представляє собою його загальний курс у міжнародних справах. Зовнішня політика визначає цілі, завданнята напрямки, а також форми, способи і методи діяльності держави у сфері міжнародних відносин.

Головні зовнішньополітичні цілі будь-якого демократичного держави полягають у тому, щоб забезпечувати його безпеку, створювати сприятливі зовнішньополітичні умови для економічного, соціального і культурного розвитку країни, гарантувати і захищати права і свободи людини і громадянина.

Найважливішим засобом здійснення зовнішньої політики держави є дипломатія, під якою розуміють офіційну діяльність глав держав, урядів, зовнішньополітичних та зовнішньоекономічних відомств, спеціальних делегацій і місій, дипломатичних представництв за рубежом2.

Основними засобами дипломатії є: дипломатичні переговори; дипломатичне листування; участь у роботі міжнародних організацій і конференцій; підготовка та укладання міжнародних договорів; діяльність постійних представництв держави за кордоном; офіційне видання міжнародних документів.

Зовнішньополітичний курс нашої країни на сьогоднішньому етапі її розвитку визначається у щорічних посланнях Президента Російської Федерації її Федеральним Зборам, в Концепції зовнішньої політики Російської Федерації, схваленої Президентом країни 28 червня 2000