Органи СНД
Органами Співдружності є:
1) Рада глав держав і Рада глав урядів;
2) Міжпарламентська Асамблея;
3) Рада міністрів закордонних справ;
4) Виконавчий комітет;
5) Рада міністрів оборони;
6) Рада командуючих Прикордонними військами;
7) Економічна рада;
8) Економічний суд;
9) Комісія з прав людини.
Вищим органом Співдружності є Рада глав держав. Він обговорює і вирішує найважливіші стратегічні питання діяльності держав-членів у сфері їхніх спільних інтересів. Рада глав урядів Співдружності координує співпрацю органів виконавчої влади в економічній, соціальній та інших сферах спільних інтересів. З 1991 по 2003 р. відбулося 36 засідань Ради глав держав та більше 50 засідань Ради глав урядів. Слід зазначити, що на всіх без винятку засіданнях Ради глав держав і Ради глав урядів їх учасники твердо висловлювалися за подальшу співпрацю держав у рамках СНД, підвищення ефективності діяльності Співдружності як регіональної міжнародної організації.
Міжпарламентська АсамблеяСНД покликана здійснювати координацію міжпарламентського співробітництва. Цей орган має розвинену організаційну структуру, власний бюджет. Один з основних напрямків діяльності Асамблеї - розробка модельних законодавчих актів для держав - учасниць СНД, яких розроблено та прийнято понад сотню.
Рада міністрів закордонних справ держав - членів СНД (РМЗС) на основі рішень Ради глав держав і Ради глав урядів здійснює координацію зовнішньополітичної діяльності держав-членів, включаючи їх діяльність в міжнародних організаціях, та організацію консультацій з питань світової політики, що представляють взаємний інтерес (ст. 27 Статуту).
Виконавчий комітет Співдружності Незалежних Держав створений в 1999 р. До нього діяв Виконавчий секретаріат СНД, а ще раніше - Робоча група для організаційно-технічної підготовки і проведення засідань Ради глав держав і Ради глав урядів СНД.
Завдання, що стоять перед СНД масштабні завдання висувають до порядку денного питання про вдосконалення форм, методів та механізмів багатосторонньої співпраці.
Закріплена в Статуті СНД принцип консенсусу ніяк не поєднується з можливістю неучасті окремих країн у тих чи інших рішеннях. У державах практично немає конкретно встановлених термінів проведення рішень через внутрішньодержавні процедури. У результаті ці терміни нерідко затягуються на роки.
З метою підвищення ефективності СНД, перетворення її в дієву міжнародну організацію слід було б:
1) застосовувати принцип консенсусу «одна держава - один голос» тільки щодо політичних рішень;
2) встановити нижніймежу в дев'ять держав, що беруть участь в угоді;
3) великі економічні рішення приймати з урахуванням потенціалу держав, де частка Росії становила б 50%;
4) прийняти модельних законів, що визначає однаковий порядок внутрішньодержавних процедур щодо угод, укладених в рамках СНД;
5) для розвантаження Ради глав держав і Ради глав урядів варто було б передати частину питань, за якими можуть бути прийняті остаточні, що мають силу рішення, на рівень Економічної ради СНД і Ради міністрів закордонних справ Співдружності.