Міжнародні (міждержавні) організації
Міжнародні (міждержавні) організації - похідні, спеціальні суб'єкти міжнародного права.
Їх правосуб'єктність похідна від правосуб'єктності держав, які в силу своєї суверенної влади надають організації відповідний статус. Правосуб'єктність організацій має спеціальний характер, оскільки обмежена цілями і повноваженнями, необхідними для вирішення поставлених перед ними завдань і закріпленими в їх установчих актах.
Взаємодія держав досягло такого рівня, що воно потребує регулювання на постійній організаційній основі. Для вирішення цього завдання держави створюють організації і наділяють їх міжнародної правосуб'єктність, необхідної для виконання ними своїх функцій.
Незважаючи на неминучі протиріччя між її членами, організація є носієм певних спільних інтересів і покликана їх захищати. У результаті вона володіє автономією волі, тобто волею, яка відмінна від суми воль держав-членів, хоча і похідна від них. Ця воля і знаходить вираз у процесі реалізації правосуб'єктності.
Міжнародна правосуб'єктність міждержавних організацій є загальновизнаною. Вона закріплена в багатьох міжнародних актах і стала інститутом загального міжнародного права. У преамбулі Віденської конвенції про право договорів між державами та міжнародними організаціями або між міжнародними організаціями 1986 говориться: "Міжнародна організація володіє такою правоздатністю укладати договори, що необхідна для виконання її функцій та досягнення її цілей". І далі: "Практика міжнародних організацій при укладенні договорів з державами або між собою повинна відповідати їх установчих актів".
Правосуб'єктність організацій підтверджена і рішеннями Міжнародного Суду ООН. При цьому були відзначені характерні риси цієї правосуб'єктності. Будучи самостійним суб'єктом міжнародного права, організація тим не менше пов'язана зобов'язаннями, що випливають з норм загального міжнародного права. Це означає, що для організації можуть бути обов'язкові і такі норми, які створені державами без її участі.
Далі, Суд визначив, що ніщо в характері міжнародних організацій не дає підстав розглядати їх як певну форму "наддержави". Організація - орган співробітництва держав, а не наддержавна владу. Генеральна Асамблея ООН не раз підтверджувала, що сила Організації залежить від співпраці входять до її складу держав.