Проблема назви міжнародного права

Як раніше було сказано, сама назва "міжнародне право" нерідко ставиться під сумнів. У зв'язку з цим необхідно зауважити, що він дійсно не цілком коректно, оскільки регулює відносини не між народами, а між державами.

Дану назву склалося історично. В середні віки, коли з'явилася ідея права, що регулює відносини між державами, юристи в пошуках необхідного терміну звернулися до авторитету римського права. Останнє не залишило жодних слідів, що могли б свідчити про існування чого-небудь подібного міжнародного права. Але йому було відомо поняття "jus gentium" (право народів). Воно позначало норми, що регулювали відносини римських громадян з іноземцями та останніх між собою території Риму, а також норми, загальні для ряду країн. Надалі назва була модифіковане - jus inter gentes (право між народами).

Проблема адекватного назви міжнародного права існує в основному для слов'янських мов, а також для деяких інших, наприклад для німецького. На неї здавна звертали увагу російські та німецькі автори (В. А. Незабитовський, Н. М. Коркунов, І. Кант, Ф. Ліст та ін.) Слід, щоправда, зауважити, що на слов'янськими мовами міждержавні відносини також іменуються міжнародними.

Для інших язкові це питання не має значення. Так, на англійською, французькою та італійською мовами терміни "international law", "droit international", "diritto internazionale" мають значення міждержавного права, оскільки слово "nation" означає також "держава", "країна". Література на цих мовах використовує і стара назва "право народів" (droit des gens, diritto delle genti, law of nations).

Певна умовність даного назви не має великого значення. Воно утвердилося у теорії і практиці. Умовність термінології - нерідке явище в міжнародній практиці. Згадаймо хоча б російський переклад англійського назви United Nations (Об'єднані Нації) - Організація Об'єднаних Націй.