Визначення міжнародного права

Міжнародне право - це система юридичних принципів і норм, що регулюють міждержавні відносини з метою забезпечення миру і співробітництва.

Це одне з найкоротших визначень, але тим не менш воно відображає найбільш важливі риси міжнародного права, у тому числі й те, що міжнародне право являє собою систему норм, структурно організованих на базі єдиних цілей та принципів.

Системна організація права зазначається у всіх вітчизняних підручниках, а також констатується зарубіжними юристами, включаючи юристів-практиків. Заступник Генерального секретаря ООН Х. Кореллі говорить: "Минулого стан міжнародного права характеризувався аморфністю і нечіткістю, нині воно стало високоорганізованої системою норм"

Утворюють систему міжнародного права норми мають юридичну силу і відповідним механізмом дії. В арсеналі забезпечення їх реалізації є засоби, які відсутні у інших видів міжнародних норм, наприклад політичних, моральних. Ibi jus, ibi remedies (де право, там і засоби його захисту). Це визначення відображає головну функцію міжнародного права - регулювання міждержавних відносин - і одночасно вказує на об'єкт міжнародно-правового регулювання, якому належить головна роль у визначенні характерних рис міжнародного права. Міжнародне право покликане регулювати абсолютно особливий різновид суспільних відносин - міждержавних, тобто владних відносин за участю суверенних держав. Тому механізм формування і дії носить міжнародного права міждержавний, наддержавний а не характер. Його норми створюються шляхом угоди суб'єктів.

Під міждержавними розуміються відносини за участю держав, міждержавних організацій та таких утворень государствоподобних, як нація, яка бореться за створення незалежної держави, вільне місто. За допомогою цієї ухвали дається уявлення про важливе ознаку права - колі його суб'єктів.

Нарешті, у вищезгаданому визначенні відображена і така характерна риса сучасного міжнародного права, як наявність загальновизнаних основних цілей, які є мир і співпрацю.