Тлумачення норм міжнародного права як частини права країни
Тлумачення норм міжнародного права як частини права країни представляє проблему складну, що володіє чималою специфікою. Вона набуває зростаюче значення в міру поглиблення взаємодії міжнародного та внутрішнього права. Від цього процесу залежить правильне застосування міжнародних норм як частини правової системи країни, що а також виконання державою своїх міжнародних зобов'язань.
Тлумачення повинно починатися зі з'ясування змісту та юридичних параметрів норми в світлі міжнародного права. Цей момент знайшов відображення і в Законі "Про міжнародні договори Російської Федерації": "Міжнародні договори Російської Федерації укладаються, виконуються і припиняються відповідно до загальновизнаних норм міжнародного права, положеннями самого договору, Конституцією України, цим Законом" (п. 1 ст. 1.  
Те, що Конституція РФ вказана після норм міжнародного права, не означає приниження її правового статусу в правовій системі країни. Наведене положення Закону слід розуміти як що пропонує починати тлумачення норми з її з'ясування міжнародно-правових параметрів. Що ж стосується Конституції РФ, то вона має вищу юридичну силу. Результати тлумачення міжнародних норм не можуть суперечити їй.
Тлумачення здійснюється з врахуванням того, що міжнародні норми є частиною правової системи країни й тому повинні розумітися у світлі її цілей та принципів.
Конституція РФ визначила компетенцію держави органів в області тлумачення міжнародних норм. Головна відповідальність за реалізацію цих норм лежить на Президенті РФ. Давало їм тлумачення є обов'язковим для всіх органів виконавчої влада. Судова влада з належною повагою ставиться до актів тлумачення Президента РФ, але юридично ними не пов `язана.
Судова влада грає, мабуть, основну роль в тлумаченні міжнародних норм права як частини країни. Італійський професор Б. Конфорті зазначає: "Внутрішній суди створюють набагато більший обсяг судової практики щодо тлумачення договорів, ніж міжнародні суди".
Ухвалене судом тлумачення може бути переглянуте вищим судом в загальному порядку. Тлумачення Верховного Суду є обов'язковим для всіх інших судів держави. Суд має право звернутися за консультацією до виконавчої влади перш за все до відомства закордонних справ. У США Верховний Суд надає саме серйозне значення тлумачення договорів виконавчої владою і часто звертається до неї з проханням дати висновок.
Аналіз практики свідчить про те, що в загальному суди дотримуються об'єктивістського підходи, ставлячи в основу текст. Здається, що така позиція обгрунтована, оскільки інші кошти тлумачення міжнародного права менш доступні суду.
Найбільша складність полягає в забезпеченні певного одноманітності в тлумаченні норм міжнародного права судами різних країн. Це завдання спеціально підкреслюється в конвенції, які розраховані на застосування їх положень судами держав. Тому суди повинні утримуватися від одностороннього тлумачення, заснованого як на політичних, так і на юридичних міркуваннях. Не слід орієнтуватися лише на національну правову систему. Необхідно брати до уваги і судовий практику інших країн. Завдання не з легких, але вирішувати її необхідно.
При ратифікації, затвердження договору парламент може викласти своє розуміння тих чи інших його положень. Таке тлумачення обов'язково як для виконавчої, так для і судової влади. Якщо в подальшому парламент заявляє про свою розумінні чинного договору, то таку заяву юридично не обов'язково. Особливо істотна роль парламенту в тлумаченні міжнародних норм при виданні законів, покликаних забезпечити здійснення цих норм. Що міститься в таких законах тлумачення є обов'язковим для всіх органів влада, включаючи суди.