Методи прогнозування галузевих елементів кінцевого попиту

Як вже було зазначено, вхідними даними для моделі прогнозного міжгалузевого балансу є (на першій стадії прогнозних розрахунків) зведені макроекономічні показники, що характеризують перспективну динаміку кінцевого попиту і його основних функціональних елементів - споживання домашніх господарств, державного споживання, валового накопичення основного капіталу (з поділом його загального обсягу на виробничий і невиробниче накопичення), зміни запасів матеріальних обігових коштів, імпорту та експорту. У рамках міжгалузевих прогнозних розрахунків зазначені показники повинні бути дезагрегіровани за галузевим походженням. Таке дезагрегірованіе здійснюється за допомоги спеціальних статистичних моделей, в яких галузеві складові того чи іншого функціонального елемента зв'язуються з його (елементу) загальним обсягом, а також з деякими іншими факторами, що відображають специфіку формування галузевих компонентів окремих елементів кінцевого попиту. Зазначені моделі найчастіше є регресійні рівняння, параметри яких розраховуються на основі ретроспективних даних економічної статистики.

Галузева структура витрат домашніх господарств у прикладних міжгалузевих моделях, як правило, розглядається у вигляді функції загального обсягу даного елемента кінцевого попиту. Такий підхід правомірне, оскільки результати дослідження взаємозв'язку рівня добробуту (що вимірюється перш за все рівнем середньодушового доходу) та обсягів споживання окремих видів матеріальних благ і послуг вказують на закономірне зміна структури споживання при зростанні загального обсягу споживчих витрат. Зокрема, ріст рівня достатку супроводжується зниженням частки продуктів харчування (тобто продукції харчової промисловості та сільського господарства) і зростанням питомої ваги товарів тривалого користування (перш за все - продукції машинобудування), а також питомої ваги послуг у загальній величині витрат на споживання . Зазначені залежності є спрощеним варіантом системи функцій попиту (див. гл. «Прогнозування доходів та споживання населення»). Дана система також може бути безпосередньо вбудована в модель міжгалузевого балансу. Для цього необхідно встановлювати відповідність між видовий і галузевою структурами кінцевого споживання населення.

Галузеві компоненти державного споживання благ і послуг можуть розглядатися або як похідні від його загального обсягу, або як змінні економічної політики, що задаються екзогенно.

Розподіл загального обсягу валового нагромадження основного капіталу за галузевим походженням визначається пропорціями технологічної структури інвестицій, тобто питомою вагою обладнання (що є продукцією машинобудування-), будівель і споруд та інших елементів капітальних витрат (що є продукцією будівництва). Відповідно аналіз сформованої в ретроспективному періоді технологічної структури інвестицій і тенденцій її зміни дозволяє дати орієнтовну оцінку галузевої структури нагромадження основного капіталу при проведенні прогнозних розрахунків. Слід зазначити, що на разі використання в прогнозних побудовах динамічної моделі міжгалузевого балансу перспективний обсяг нагромадження основного капіталу стає ендогенної змінної, оскільки потреба в капіталовкладеннях в окремі галузі пов'язується з обсягами галузевого виробництва через коефіцієнти капіталоємності.

Альтернативний підхід полягає в оцінці можливих обсягів галузевих капіталовкладень на основі апарату інвестиційних функцій, що зв'язують обсяги інвестицій з фінансовими ресурсами, які є в галузях. У сучасних умовах вітчизняній економіки як основного джерела капіталообразующіх інвестицій виступають перш за все прибуток і амортизація, тобто власні кошти підприємств. Водночас для деяких галузей істотним фактором інвестиційної діяльності є і бюджетні асигнування.

Абсолютний рівень і динаміка елементів зовнішньоторговельного обороту - експорту й імпорту - визначаються значною мірою умовами міжнародної торгівлі, а не тільки внутрішньоекономічними факторами. Разом з тим обсяг експорту, за інших рівних умов, має бути позитивно зв'язаний з обсягом внутрішнього виробництва даного виду продукції. У зв'язку з цим статистичні залежності, які застосовуються для кількісного визначення галузевих складових експорту в прикладних прогнозних дослідженнях, повинні мати такий загальний вигляд:

Ех) fiEx =, Хр / V * V> (39.3)

де Ех - загальний обсяг експорту; ExJ - обсяг експорту отрасліj; к. - обсяг валового випуску о т р о д V-співвідношення світових (/ I

і внутрішніх (/>",) цін на продукцію галузі, що відбиває в даному випадку умови міжнародної торгівлі з даної категорії товарів.

Необхідно відзначити, що за умов ринкової економіки співвідношення PHJPm повинно бути близько до значення обмінного курсу національної валюти до валюти, що приймається за еталон у міжнародних розрахунках (стосовно Росії це обмінний курс рубля до долара). У зв'язку з цим за відсутності статистичної інформації про диференційовані по окремих галузях значень (Р ^ / Р,), у наведеному вище рівнянні як пояснює змінної може бути включений показник обмінного курсу національної валюти.

Регресійні моделі, використовувані для визначення галузевих значень імпорту, мають вигляд, аналогічний (39.3):

1м) = Aim, Хр W-(39.4)

Змістовне відмінність (39.3) і (40.4) полягає в тому, що якщо експорт позитивно пов'язаний зі змінною (PJPJ, що відображає умови міжнародної торгівлі, то імпорт - негативно.