Формування схем захисту від безробіття в перехідних економіках

У країнах Центральної та Східної Європи (ЦСЄ) та СНД система соціального захисту від безробіття знаходиться в стадії формування. При оцінці її стану і тенденцій розвитку слід враховувати, що перехідні економіки мають у своєму розпорядженні значно більш скромними ресурсами, які вони в змозі направити на розви-нення системи захисту від безробіття, навіть при високому місці формування такої системи в ряду пріоритетів державної політики.

Вже на першому етапі реформ у кожній з цих країн неминуче стояло питання, в якому напрямку буде формуватися дана система: втілюється в життя один із уже відпрацьованих світовою практикою моделей або народжується інша, відмінна від існуючих у світі. Зусилля міжнародних фінансових інститутів, які надавали цільові кредити на створення національних систем служб зайнятості, і їх представників, які стали радниками урядів багатьох країн, у тому числі і Росії, багато в чому сприяли активному просуванню «готової» західної моделі.

Впровадження у практику перехідних економік готовой'моделі мав певні переваги. У досить f короткий термін (2-3 роки) була сформована законодавча база системи захисту від безробіття, створена національна структура служб зайнятості, що представляє собою мережу регіональних і місцевих підрозділів, керованих центральним органом (як правило, міністерством праці), але разом з тим досить самостійних у визначенні методів роботи та вирішенні конкретних завдань. Спільна робота з фахівцями розвинутих країн, що мають великий досвід у вирішенні конкретних завдань, що стоять перед персоналом служб зайнятості, дозволила швидко освоїти й успішно використовувати методи роботи, відпрацьовані у розвинених ринкових економіках протягом десятиліть.

Розподіл коштів між активної і пасивної політикою в країнах з перехідною економікою багато в чому залежить як від фінансових ресурсів фондів, призначених для фінансування даних програм, так і від масштабів, які приймає безробіття в тій чи іншій країні. У результаті простежуються різні варіанти стратегії формування національної моделі.