Особливості розвитку інвестиційної сфери в період трансформації економічної системи

Інвестиційна сфера російської економіки в період трансформації економічної системи пройшла через етап глибокої і тривалої інвестиційної кризи. У результаті в 1999 р. обсяг інвестицій в порівнянних цінах в основний капітал склав 22,1%, у тому числі в промисловість 19,7%, до рівня 1990

Період трансформації економічної системи супроводжувався принциповими змінами в інвестиційній сфері.

У радянській економічній літературі термін «інвестиції» ототожнювався з «капітальними вкладеннями".

Однак через основу було взято і ширше трактування, яка розглядала інвестиції як вкладення не тільки в основні фонди, а й у приріст оборотних коштів.

Для планової економіки Радянського Союзу було характерно наявність державної власності на капітальні вкладення, висока централізація інвестиційної сфери та жорстке державне регулювання, що виражається у визначенні обсягів, напрямків і форм здійснення капітальних вкладень.

У радянській економіці в протягом тривалого періоду норма нагромаджень була надзвичайно високою, а віддача з кожної одиниці накопичень - надзвичайно низькою. При цьому ефективність капітальних вкладень з року в рік знижувалася.

Проте радянська економіка таких економічних явищ, як інвестиційний кризу, не знала. Основна проблема полягала в забезпеченні ефективності капітальних вкладень, поліпшення їх структури і зростання фондовіддачі.

Реформування інвестиційної сфери здійснювалося в результаті різкого й швидкого скорочення державних інвестицій без суттєвої заміни їх приватними інвестиціями. Держава стала активно залишати інвестиційну сфери. Це призвело до різкого скорочення обсягів інвестицій, особливо у реальний сектор, оскільки не відбулося одночасно заміни суб'єктів інвестиційній діяльності та джерел накопичень

В умовах роздержавлення інвестиційної сфери інвестиційний потенціал державного сектору економіки виявився незначним. Держава істотно знизило свою участь в інвестиційній сфері. Крім того, держава, як правило, не виконує своїх зобов'язань в інвестиційній сфері. Наприклад, у 2003 р. з загального об'єму коштів, спрямованих на фінансування капітальних вкладень, на Федеральну адресну інвестиційну програму використано 67,4 млрд руб., А рівень фінансування державних капітальних вкладень від річного ліміту склав 99,3%.

Таким чином, у процесі трансформації інвестиційної сфери держава з власника інвестицій, суб'єкта, що фінансує розвиток народного господарства, перетворилося в орган, який регулює інвестиційний процес.

Державної Основними напрямками інвестиційної політики є: • створення сприятливого інвестиційного клімату; розробка та реалізація державних інвестиційних програм; розвиток національного інвестиційного законодавства; розвиток інфраструктури інвестиційного ринку; збільшення обсягів інвестицій, підвищення їх ефективності та поліпшення структури за рахунок зростання інноваційних інвестицій.