Прийняття в депозит грошових сум і цінних паперів

Нотаріуси, а також уповноважені посадові особи консульських установ за кордоном у випадках,передбачених цивільним законодавством Російської Федерації, зобов'язані приймати від боржника в депозит грошові суми і цінні папери для передачі їх кредитору (ст. 87 Основ).

Під визначенням «депозит», як роз'яснили фахівці методичної ради Московської обласної нотаріальної палати, «розуміється надходження грошових сум або цінних паперів від боржника на тимчасове зберігання до нотаріуса і підлягають при настанні певних умов передачі кредитору» 1. У депозит нотаріуса можуть бути здані грошові суми не тільки в рублях, але і в іноземній валюті.

На практиці в депозит нотаріусів найчастіше надходять грошові суми в рахунок оплати боргів за договорами позики, виконання інших грошових зобов'язань. Облігації, векселі, чеки, депозитні і ощадні сертифікати, банківські ощадні книжки на пред'явника, акції можуть бути передані в депозит нотаріуса при заставі майнового права, посвідченого цими та іншими цінними паперами (п. 4 ст. 338 ЦК). Вилучені нотаріусом при прийнятті ними заходів охорони спадкового майна грошові суми та цінні папери, що належали спадкодавцеві, також здаються в депозит.

Внесення грошової суми в депозит нотаріуса за правилом п. 2 ст. 327 ГК вважається виконанням зобов'язання. Тому після внесення боргу в депозит нотаріуса кредитор втрачає право на отримання від боржника через прострочення виконання відсотків за користування його грошовими коштами, які передбачені п. 1 ст. 395 ЦК. Є в чинному цивільному законодавстві танорма, в якій встановлено порядок виконання зобов'язання тільки через депозит нотаріуса. Так, згідно з правилом, закріпленому в п. 5 ст. 17 Ф3 від 16 липня 1998 р. «Про іпотеку (заставі нерухомості)», у разі передачі заставної у депозит нотаріуса при заставі заставної боржник по забезпеченому іпотекою зобов'язанню виконує своє зобов'язання внесенням боргу в депозит нотаріуса1.

Для здійснення розглянутого нотаріальної дії у кожного нотаріуса, що займається приватною практикою, повинен бути відкритий на його ім'я депозитний рахунок у банку. Нотаріуси, що працюють в державних нотаріальних конторах, приймають грошові суми на депозитний рахунок державної нотаріальної контори, відкритий в місцевому відділенні банку. Прийняті в депозит цінні папери нотаріуси зазвичай зберігають в індивідуальних банківських сейфах.

Для відкриття депозитного рахунку нотаріус, що займається приватною практикою, повинен укласти з банком відповідний договір і представити при цьому наступні документи:

1) заяву про відкриття депозитного рахунку,

2) копію ліцензії на право нотаріальної діяльності,

3) копію наказу органу юстиції про наділення повноваженнями нотаріуса,

4) копію свідоцтва про постановку нотаріуса на облік у податковій інспекції та у позабюджетних фондах,

5) картки із зразками підписів нотаріуса. Банк може вимагати від нотаріуса та подання інших документів.

Згідно з Інструкцією про порядок обліку депозитних операцій у державних нотаріальних конторах СРСР, затвердженої наказом міністра юстиції СРСР від 1 серпня 1975 р. № 20, облік депозитних операцій (прийом,зберігання, видача грошових сум і цінних паперів) здійснюється нотаріусами в книзі обліку депозитних операцій і в книзі особових рахунків депонентів. Форми цих книг, а також квитанцій, що видаються нотаріусами, затверджені Міністерством фінансів СРСР 13 червня 1975 р.2 і діють до теперішнього часу.

Звертатися до нотаріуса для внесення в депозит грошових сум і цінних паперів можуть не тільки громадяни, але і юридичні особи. Отримувати через депозит нотаріуса грошові суми і цінні папери також можуть як громадяни, так і юридичні особи.

Прийняття в депозит грошових сум і цінних паперів - одне з нотаріальних дій, що здійснюються певним нотаріусом або посадовою особою консульської установи тільки за місцем виконання зобов'язання. Якщо місце виконання зобов'язання не визначено договором між кредитором та боржником, виконання по грошовому зобов'язанню має бути здійснене за місцем проживання кредитора (якщо кредитором є юридична особа - в місці його знаходження) у момент виникнення зобов'язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов'язання змінив місце проживання або місце знаходження і сповістив про це боржника - у новому місці проживання або перебування кредитора (ст. 316 ЦК).

Обставини, за яких боржник має право внести належні з нього гроші або цінні папери в депозит нотаріуса, передбачені в ст. 327 ЦК. До них відносяться:

1) відсутність кредитора або особи, уповноваженої ним прийняти виконання,в місці, де зобов'язання має бути виконане;

2) недієздатність кредитора і відсутність у нього представника;

3) очевидна відсутність визначеності з приводу того, хто є кредитором за зобов'язанням, зокрема у зв'язку з суперечкою з цього приводу між кредитором та іншими особами;

4) ухилення кредитора від прийняття виконання або інша прострочення з його боку.

При вчиненні нотаріальної дії нотаріус (посадова особа консульської установи) не вимагає від боржника документів, що підтверджують заборгованість, але з'ясовує, причини, за якими зобов'язання не могло бути безпосередньо виконано.

Порядок скоєння даного нотаріальної дії наступний:

1.Должніку пропонується письмово повідомити своє прізвище, ім'я, по батькові (найменування організації) та адреса; найменування та адресу особи, для передачі якого вносяться грошові суми або цінні папери. Якщо адреса кредитора невідомий, боржник попереджається, що повідомлення кредитора про внесок грошей або цінних паперів є обов'язком боржника. Цінні папери приймаються з додатком їх опису (вид і реквізити - номери, серії, номінальна вартість і т.п.).

2.Ліцу, який вніс у депозит грошові суми або цінні папери, видається квитанція (на прохання боржника напис про внесок може бути здійснена на документі, що встановлює заборгованість).

3.Сведенія про надійшли грошових сумах і цінних паперах заносяться до книги обліку депозитних операцій і в книгу особових рахунків депонентів. Особовий рахунок депонента відкривається на ім'я громадянина або організації, на користь яких внесенів депозит грошові суми або цінні папери.

4.Денежние суми та цінні папери, що надійшли в депозит, нотаріус здає в банк. Цінні папери здаються в банк в опечатаних пакетах.

5. Про надходження в депозит грошових сум або цінних паперів сповіщається кредитор (ч. 2 п. 2 ст. 327 ЦК).

Кредитору надсилається письмове повідомлення про які надійшли в депозит нотаріуса для видачі йому грошових сум або цінних паперів і пропонується до зазначеного в повідомленні строку (до закінчення трьох років з дня вчинення нотаріальної дії) отримати їх.

На першу вимогу кредитора нотаріус зобов'язаний видати йому належні грошові суми та цінні папери. Кредитор для отримання переданих йому через депозит нотаріуса грошових сум або цінних паперів повинен написати заяву. На цій заяві нотаріус робить позначку про встановлення особи кредитора і вказує реквізити документа, за яким встановлена особа.

Повернення грошових сум і цінних паперів особі, яка внесла їх у депозит, можливий лише з письмової згоди особи, на користь якої вони внесені, або за рішенням суду (ст. 88 Основ).

Незатребувані депозитні суми і цінні папери після закінчення трьох років за розпорядженням нотаріуса здаються в дохід бюджету. Якщо кредитором є іноземний громадянин, незатребувані депозитні суми і цінні папери зберігаються в консульській установі протягом термінів, передбачених законодавством держави перебування консула.

Всідокументи, пов'язані з вчиненням нотаріальної дії «прийняття в депозит грошових сум і цінних паперів», - заява боржника, повідомлення кредитора про які надійшли на його ім'я грошових сумах або цінних паперах, заяву кредитора, а також інші документи, якщо вони були представлені нотаріусу, підшиваються в хронологічній послідовності в спеціальний окремий наряд.