Видача свідоцтва про право власності за спільною заявою подружжя

Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя за їх спільною заявою може бути видано як одному з них, так і обом. Залежить це від наступних обставин. У випадках, коли майно подружжя придбано на ім'я одного з них, а інший чоловік бажає визначити свою частку в спільному майні у зв'язку з майбутнім розірванням шлюбу, або наміром розпорядитися своєю часткою у спільному майні на свій розсуд, або з якихось інших причин, подружжя має право просити нотаріуса видати і іншому дружину документ, що підтверджує ійого право власності на спільне майно. Обом подружжю видається свідоцтво про право власності, як правило, на що одержуються за рахунок загальних доходів речі, цінні папери, паї, вклади, частки в капіталі, внесені в банки, інші підприємства і організації, і т.д. За сформованою нотаріальній практиці такі свідчення можуть бути видані не тільки подружжю, а й колишнім дружинам.

Для отримання свідоцтва про право власності на житловий будинок, квартиру, дачу, садовий будинок, гараж, а також на земельну ділянку подружжя має звернутися до нотаріуса нотаріального округу за місцем знаходження цього майна. Для отримання свідоцтва про право власності на частку в спільному майні, яке не відноситься до нерухомого, подружжя має право звернутися до будь-якого нотаріуса будь-якого нотаріального округу.

Подружжя, або розлучені подружжя подають нотаріусу спільну заяву. У заяві подружжя повинна бути вказана частка, на яку вони просять видати свідоцтво про право власності одному з подружжя, або частки, якщо подружжя просять видати таке свідоцтво їм обом. Якщо подружжя просять видати свідоцтво не на рівні частки, то в заяві доцільно вказувати причину, чому таким чином визначені ці частки. Ця інформація, яка йде від самого подружжя, може запобігти оскарження такого свідоцтва в майбутньому або відповідним чином вплинути на результати заперечування закріпленого свідоцтвом права.

На заяві про видачу свідоцтва про право власності нотаріусробить відмітку про те, що вона підписана кожним з подружжя у присутності нотаріуса. Якщо свідоцтво видається одному з подружжя, то на цій же заяві нотаріус вказує відомості про встановлення особи дружина, якому таке свідоцтво не видається, а також дані паспорта або іншого пред'явленого ним документа. Відомості про встановлення особи дружина, що одержує свідоцтво про право власності, вносяться до реєстру реєстрації нотаріальних дій. Якщо свідоцтво видається обом подружжю, то відомості про встановлення особи і дані пред'явлених ними документів вказуються тільки в реєстрі.

При видачі свідоцтва про право власності нотаріуси перевіряють, чи є спільне майно, на частки якого видається свідоцтво, нажитим у шлюбі. На підтвердження шлюбних відносин нотаріусу має бути пред'явлено свідоцтво про шлюб, що звернулися, а якщо їх шлюб розірвано, то й свідоцтво про розірвання шлюбу. На підтвердження факту придбання майна в період шлюбу нотаріусу мають бути представлені і документи, що є на це майно. За документами на майно нотаріус з'ясовує не лише час придбання майна, але і спосіб придбання.

Якщо подружжя просять видати свідоцтво про право власності одному з них на частку майна, яке вважається власністю іншої дружина, і при цьому посилаються у своїй заяві на те, що в це майно в період шлюбу були зроблені вкладення, значно збільшили його вартість, то вониповинні представити нотаріусу додаткові документи, що підтверджують дану обставину (акт про прийняття закінченого будівництвом будинку, технічні паспорти на квартири, довідки тощо). При цьому у своїй заяві дружини повинні підтвердити нотаріусу, що вони визнають спільним майно або якусь частку цього майна, що вважається за документами власністю тільки одного з них.

Свідоцтва про право власності на частку в спільному майні, що є нерухомим, видаються на підставі правовстановлюючих документів, зареєстрованих у Єдиному державному реєстрі прав установами юстиції. Крім правовстановлюючого документа та свідоцтва про державну реєстрацію нотаріусу мають бути представлені і інші документи на об'єкт нерухомості, наприклад, виписка з Єдиного державного реєстру прав, довідка про зміст правовстановлюючих документів. Однак замість виписки і довідки може бути представлена і інша інформація про об'єкти нерухомості, передбачена інструкцією про порядок заповнення і видачі свідоцтв про державну реєстрацію прав, повідомлень про відмови в державній реєстрації прав на нерухоме майно та угод з ним та інформації про зареєстровані права, затвердженої Міністерством юстиції РФ, Міністерством майнових відносин РФ, Федеральною службою земельного кадастру Росії, Держкомітетом РФ з будівництва та житлово-комунальному комплексу 3 липня 2000

При видачі свідоцтв про право власності на частку майна, оподатковуваного, нотаріуси витребується документ, що підтверджують сплату цих податків. Крім того, нотаріуси повинні перевірити, чи немає заборона відчуження абоарешту на майно, на частку якого подружжя просять видати свідоцтво про право власності.

Після видачі свідоцтва про право власності на частку спільно нажитого майна заяву подружжя, довідки, а також примірник свідоцтва залишаються в справах нотаріуса. Правовстановлюючий документ з відміткою нотаріуса про видачу свідоцтва про право власності, зазначенням дати видачі та реєстрового номера, скріпленої підписом і печаткою нотаріуса, повертається власникові цього документа.

Видане нотаріусом одному з подружжя свідоцтво про право власності стає також правовстановлюючим документом для чоловіка, чия частка у спільній власності визначена ім. Тому в свідоцтвах про право власності на частку квартири, частку земельної ділянки, автомототранспортних засобів та іншого майна, що підлягає реєстрації, нотаріуси повинні вказувати на необхідність пред'явлення їх до відповідних органів, що здійснюють державну реєстрацію.

Свідоцтво про право власності за спільною заявою подружжя не слід плутати з угодою (договором) про розподіл спільного майна подружжя, яке може бути укладена між подружжям. Відрізняються вони тим, що після видачі свідоцтва про право власності майно, на яке воно видане, залишається спільним майном подружжя, але тільки не у спільній, а частковій власності. При укладанні ж угоди (договору) про розподіл майна, як правило, майно подружжя стає роздільної власністю: якесь майно передається у власність дружини, наприклад, придбана в період шлюбу меблі, а якесь - чоловіка, наприклад, автомашина.