Державний комітет з контролю за обігом наркотичних засобів і психотропних речовин

Надаючи все більш руйнівний вплив на розвитку світового співтовариства, стимулюючи зростання злочинності, насилля та корупції, поширення СНІДу, ставлячи під загрозу морально-етичних, моральні підвалини, наркоманія та незаконний обіг наркотичних засобів і психотропних речовин ставлять під загрозу генофонд нації. За повідомленням генерального прокурора РФ, станом на 1 січня 2003 р., в країні поставлено на диспансерний облік майже півмільйона наркоманів (хоча МОЗ Росії вважає, що їх близько 2 млн!). Кількість злочинів, пов'язаних із незаконним обігом наркотиків, склала в 2002 р. 189,5 тис. В окремих регіонах - Інгушетії, Краснодарському краї, Єврейської АТ, Приморському краї, Амурської області, Калмикії злочину даного виду в загальній структурі злочинності становлять від 12 до 20 %. Склалася економічна інфраструктура наркоторгівлі, транспортні «коридори» якої перетворили Росію в щось на зразок перевалочного пункту (наркотрафіку), через який транзитом наркотики переправляються з Афганістану в Европу1.

Сьогодні боротьба з наркотиками прирівнюється до національної безпеки.Наркотики вилучаються вже десятками тонн, і це, за оцінкою експертів, становить лише 10-15% незаконного наркообігу. Є деякі успіхи: у 2002 р. зменшилося число хворих і поставлених на облік, скоротилася частка дитячої наркоманії, менше стало випадків поширення наркотиків у школах, хоча в цілому незаконний обіг наркотиків розвивається і стає схожа на тероризму.

Світовий досвід також переконує в тому, що боротьбі з цим злом всюди приділяється підвищена увага. У багатьох країнах - США, Німеччини, Франції та ін - створені і діють агентства по боротьбі з наркотиками.

У Росії початок становлення органів і установ, діючих протидії незаконному обігу наркотиків, відноситься до 1918 р. з розпорядження РНК РРФСР про боротьбу зі спекуляцією кокаїном. ВЧК організовує підвідділ по боротьбі зі спекуляцією кокаїном (наркотиками) в складі відділу по боротьбі зі спекуляцією, а 9 квітня 1924 Президія Держплану створює спеціальну Комісію для організації боротьби з незаконним поширенням наркотиків. Як зазначають дослідники цієї проблеми, «вже в 30-ті роки функціонували міжвідомчі державні структури, що безпосередньо відповідають за наркоситуації в країні» 2. Через майже 60 років таке завдання було покладено на Урядову комісію з протидії зловживанню наркотичними засобами та їх незаконному обороту3.

З утворенням в 1937 р. служби БХСС боротьба з наркобізнесом стала, головним чином, її справою, тому що у незаконному обігу в основному переважали наркотікосодержащіе лікарські препарати. Хоча й інші оперативні апарати НКВС, МДБ, МВС СРСР брали участь у розкритті злочинів, пов'язаних з наркотиками. Наступним етапом було створення на базі апаратів карного розшуку мобільних комплексних оперативно-службових груп (в УВС Омської області), потім спеціального відділення карного розшуку (УКР МООП РРФСР), а з 1973 р. самостійного відділу по боротьбі з наркоманією УКР МВС СРСР. До 1986 р. чисельність співробітників відділу по боротьбі з

наркоманією в структурі ГУУР збільшується до 12 осіб, а загальна кількість фахівців у підрозділах Міністерства та його регіональних органах склало 409 чоловік. У 1989 р. цей відділ реорганізується в Управління по боротьбі з незаконним обігом наркотиків і злочинами, пов'язаними з іноземними громадянами, які а у 1990 р. створюється Управління з боротьби з поширенням наркоманії ГУУР МВС СРСР. У його структурі, крім двох центральних, формуються ще сім міжрегіональних відділів по боротьбі з наркобізнесом, підпорядковані безпосередньо МВС СРСР. Наступним етапом було виділення цього підрозділу міліції із-під юрисдикції ГУУР та освіта Бюро з контролю за незаконним обігом наркотиків МВС СРСР (листопад 1991 р.) зі штатною чисельністю 50 одиниць.

Вважається, що з цього часу починається відлік часу народження галузевої служби кримінальній міліції у боротьбі з незаконним обігом наркотиків.

За наступні 12 років вона перетерпіла деякі перетворення. Після невдалої спроби об'єднання МВС і ФСК (нині ФСБ Росії) до Міністерства внутрішніх справ і безпеки РФ Бюро зливається з відділом Управління по боротьбі з наркоманією УКР МВС РРФСР. На базі цих двох організаційних структур у 1994 р. утворюється проіснувала до березня 2003 Управління по боротьбі з незаконним обігом наркотиків (УБНОН) МВС Росії. У травні 1998 року міжвідомчою наказом МВС, ГТК, ФСБ і ФПС Росії утвориться Центр міжвідомчої взаємодії у сфері припинення незаконного обігу наркотиків при МВС Росії (на правах управління), безпосередньо підпорядковувався УБНОН МВС Росії, а наказом МВС Росії в квітні 2000 р. створюється Оперативно-розшукова частина МВС Росії, також підвідомчих УБНОН МВС Росії, яке в 2002 р. було перетворено в Державний комітет з протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та їх прекурсорів при МВС Росії.

Практично у всіх МВС, УВС суб'єктів Федерації були утворені самостійні відділи, і в більш 20 регіонах - управління, укомплектовані досвідченими оперативними співробітниками, фахівцями інших професій.

Указом Президента РФ від 11 березня 2003 № 306 «Питання вдосконалення державного управління в Російській Федерації» 1 Державний комітет з протидії незаконному обігу наркотичних засобів і психотропних речовин при МВС Росії перетворено на Державний комітет Рос сийской Федерації з контролю за незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин (далі Госнарко-контроль Росії) .

Указом Президента РФ від 6 червня 2003 № 624 «Питання Державного комітету Російської Федерації з контролю за обігом наркотичних засобів і психотропних речовин» 1 затверджено Положення про Держнаркоконтролю Росії і структура його центрального апарату, який включає чотири головні управління (оперативне, з контролю за обігом наркотичних засобів і психотропних речовин, організаційно - аналітичне, слідче), 11 управлінь (власної безпеки, міжнародного співробітництва, спеціального призначення, управління кадрів, міжвідомчої взаємодії у сфері профілактики, режиму та інформаційної безпеки, інформаційно-технологічний, управління справами, фінансово-економічний, організаційно-мобілізаційного і управління громадських зв'язків) , а також відділ дізнання та адмінстратівной практики.

Він є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади і в межах своєї компетенції покликаний:

здійснювати заходи з протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та їх прекурсорів;

координувати діяльність федеральних органів виконавчій владі суб'єктів РФ на цьому напрямку;

створювати і вести єдиний банку даних з питань, що стосуються обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та їх прекурсорів, а також протидії їх незаконному обігу;

здійснювати відповідно до міжнародних договорів РФ взаємодію та інформаційний обмін з компетентними органами іноземних держав у сфері протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та їх прекурсорів, а також представляти інтереси РФ в міжнародних організаціях із зазначених питань.

Держкомітет РФ з наркотиків і його територіальні органи складають систему органів з контролю за обігом наркотичних засобів і психотропних речовин. Їх штатна чисельність складає 40 тис. одиниць.

Держкомітет РФ з наркотиків, як зазначалося, з'явилася не на порожньому місці: ще у вересні 2002 р. на базі УБНОН був створений відповідний комітет при МВС Росії чисельністю 7 тис. человек1. В знову утворений Держкомітет з наркотиків переходить багато налагоджені структури, в тому числі транспортна, комунікаційна, комп'ютерні мережі і більше половини з 40-тисячного колективу скасованої Федеральної служби податкової поліції; розміститься він у будівлі колишньої ФСНП. Можна сказати, що створена структура, яка покликана виконувати дуже важливу роль у справі протидії злочинному наркобізнесу та поширенню наркоманії.

Особливості проходження правоохоронної службою в органах Держнаркоконтролю Росії аж до прийняття і вступу в силу відповідного федерального закону встановлені Положення про правоохоронної службі в органах з контролю за обігом наркотичних засобів і психотропних речовин, затвердженим Указом Президента РФ від 5 червня 2003 № 613 «Про правоохоронної службі в органах з контролю за обігом наркотичних засобів і психотропних речовин» 2.

Усвідомлюючи зростаючу масштабність і небезпека поширення наркотиків у світі, Росія докладає чимало зусиль щодо імплементації міжнародних правових актів і рекомендацій ООН у сфері контролю над наркотиками і запобігання поширення наркоманії та наркобізнеса3.

Міжнародно Розвиток-правових відносин сприяло не тільки виникнення конвенційного механізму - системи конвенцій, договорів, протоколів, але і формування, постійного вдосконалення інституційного механізму, спрямованого на практичну реалізацію антинаркотичних заходів.

До теперішнього часу склалася досить чітка система організацій, якi виконують функцiї нагляду та контролю за споживанням і поширенням наркотиків, а також припинення протиправних дій на цих напрямках. Основою системи міжнародних формувань з контролю над наркотичними і психотропними речовинами і протидії протиправному їх обороту є комплекс спеціалізованих установ ООН:

1) Комісія ООН з наркотичних засобів, що визначає політику міжнародного співтовариства в галузі міжнародного контролю над наркотиками;

2) Міжнародний Комітет з контролю за наркотичними засобами, що спостерігає за діями системи міжнародних договорів про контроль над наркотичними і психотропними речовинами. Щорічно він представляє доповідь про становище в галузі контролю над наркотиками.

3) Програма ООН з міжнародного контролю за нарко тичні засобами (ЮНДКП), відповідно до якої Генеральна Асамблея ООН щорічно заслуховує доповідь Генерального секретаря ООН про здійснення всесвітньої програми з боротьби проти незаконного виробництва, пропозиції, попиту та розповсюдження наркотичних засобів і психотропних речовин.

Ці три основних міжнародних органу забезпечують всю стратегію і тактику протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

Треба відзначити, що до теперішнього часу в країні сформована добротна правова основа діяльності Держкомітету РФ з наркотиків.

Будучи трьох учасницею міжнародних конвенцій ООН, що Росія взяла на себе зобов'язання мати відповідне законодавство і систему контролю законного обігу наркотичних засобів та протидії їх нелегальному обігу, які повинні бути не слабкіше, ніж передбачені на міжнародному рівні. Правові засади державної політики у сфері обігу наркотіческіхсредств, психотропних речовин і в сфері протидії їх незаконному облад ту з метою захисту здоров'я громадян, державної та громадської безпеки встановлює Федеральний закон від

8 січня 1998 «Про наркотичні засоби і психотропні речовини» 1.

Виражена в ньому державна політика спрямована на встановлення суворого контролю за обігом наркотиків, скорочення кількості правопорушень, пов'язаних з незаконними діями з наркотиками та їх прекурсорами, поступове скорочення числа хворих на наркоманію. В зокрема, кожному хворому наркоманією гарантовані державою обстеження, консультування, діагностика, лікування та медико-соціальна реабілітація.

При проведенні контрольованих постачань, перевірочних закупівель, оперативного експеримент, збору зразків для порівняльного дослідження, оперативного впровадження, дослідження предметів і документів органам, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дозволяється використання наркотичних засобів і психотропних речовин без ліцензії (ст. 36 згаданого Закону).

Не всі статті зазначеного Закону мають пряму дію, тому в ряді випадків для реалізації його положень потрібні розробка і затвердження Президентом РФ і Урядом РФ комплексу взаємопов'язаних правових актов2.

Рішенням наради членів РБ Росії 29 червня 1999 затверджені Керівні принципи та основні напрямку діяльності в Російській Федерації з протидії незаконному обігу наркотичних засобів та психотропних речовин і зловживання ними на період до 2008 р. В них поставлені завдання і визначені заходи зі скорочення попиту на наркотики; протидії їх незаконному обігу, контролю за легальним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин, міжнародної співпраці на цьому напрямку.

Постановою Уряду РФ від 23 січня 2002 р. № 44 затверджена Федеральна цільова програма «Комплексні заходи

протидії зловживанню наркотиками та їх незаконному обігу на 2002-2004 роки ». Важливе місце в її реалізації має зайняти Держкомітет з наркотиків. Керуючись прийнятими в даній області законами та підзаконними актами, він покликаний домагатися їх дотримання громадянами та посадовими особами, організовувати і здійснювати заходи з припинення протиправних дій на цьому напрямі, ким би вони не допускалися.

Антинаркотичні норми містяться в багатьох галузях федерального законодавства. Зокрема, ЦК передбачає заходи, що застосовуються до осіб, які зловживають наркотичними засобами - ст. 30 про обмеження дієздатності; ст. 176 ЦК - про визнання угоди недійсною; ст. 1077, 1078 - щодо відповідальності за шкоду та ін СК серед підстав позбавлення батьківських прав називає захворювання батьків наркоманією (ст. 69); відповідно до ст. 141 СК усиновлення дитини може бути скасоване у випадку, якщо усиновителі є хворими наркоманією. Такі особи не можуть бути також призначені опікунами (опікунами) дітей (ст. 146 СК) та ін

Деякі правовідносини у сфері незаконного обігу наркотиків і зловживання ними регулюються також трудовим, митним кримінально-виконавчим і іншими галузями права.

Так, ДВК вперше виділив такий вигляд виправних установ, як лікувальні виправні установи як самостійні (ч. 8 ст. 74, ч. 2 УФ. 101 ДВК). У них, зокрема, відбувають покарання засуджені, хворі алкоголізмом і наркоманією. У ч. 1 ст. 18 ДВК говориться, що до осіб, засуджених до обмеження волі, арешту, позбавлення волі, хворим на наркоманію установами, що виконують зазначені види покарань, з рішенням суду застосовуються примусові заходи медичного характеру. До таких осіб, як правило, не застосовуються акти про амністію. Характер відносини засудженого до лікування від наркоманії обліковується при вирішенні питання про переведення його на поліпшені умови тримання, при достроковому та умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, в цілому - при оцінці ступеня виправлення.

Серед інших федеральних законів про протидію незаконному обігу наркотиків та їх зловживання важливе місце займає адміністративне і кримінальне законодавство. КпАП передбачає адміністративну відповідальність за незаконне придбання або зберігання наркотичних засобів або психотропних речовин, обіг а також їхніх аналогів (ст. 6.8), їх

споживання без призначення лікаря (ст. 6.9), у тому числі в громадських місцях (ст. 20.20, 20.21), за пропаганду наркотичних засобів, психотропних речовин або їх прекурсорів (ст. 6.13). Важливе значення профілактичне покликані надати заохочувальні норми, що містяться у примітках до першого з двох вказаних статей. Вони дозволяють звільнити від адміністративної відповідальності осіб, які добровільно здали наркотики або що звернулися в лікувально-профілактична установа для лікування у зв'язку з їх споживанням без призначення лікаря.

Федеральний закон від 30 червня 2003 доповнив КпАП, встановивши адміністративну відповідальність за непокору законному розпорядженню або вимозі співробітника органів з контролю за обігом наркотичних засобів і психотропних речовин у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків, а також перешкоджання виконанню ним службових обов'язків (ч. 3 ст. 19.3), а також визначила адміністративну юрисдикцію органів з контролю за обігом наркотичних засобів і психотропних речовин (ст. 23.63). Правом розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачених ст.ст.. 6.8, 10.4, 10.5 і ч. 2 УФ. 20.20 КоАП, зазначеним Законом наділені керівники цих органів та їх заместітелі1.

Особливе місце відводиться кримінальним законом як самій гострій формі реагування на будь-які суспільно небезпечні діяння. У КК в гол. 25 «Злочини проти здоров'я населення і суспільної моралі» основні містяться склади злочинів, пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних, сильнодіючих речовин і прекурсорів (ст. 228-234). Крім того, КК передбачає відповідальність і за інші злочини, пов'язані із цими засобами і речовинами: ст. 151 - в частині залучення неповнолітніх в систематичне вживання одурманюючих речовин; ст. 174 КК - легалізація (відмивання) коштів або іншого майна, придбаних іншими особами злочинним шляхом чи придбаних особою в результаті вчинення ним злочину - ст. 1741 КК; ч. 2 УФ. 188 КК - контрабанда, пов'язана з наркотичними засобами, психотропними, сильнодіючими, отруйними речовинами і ряд інших норм.

Федеральний закон від 30 червня 2003 відніс до підслідності слідчих органів з контролю за обігом наркотичних засобів і психотропних речовин справи про злочини, передбачені ч. 2-4 ст. 188 (в частині, що стосується контрабанди наркотичних засобів і психотропних речовин), ч. 2-4 ст. 228, ст. 229, ч. 2 і 3 ст. 230, ч. 2 ст. 231, ч. 2 ст. 232, ч. 2 і ст 3. 234 КК.

КПК встановлює, що взяття під варту в якості запобіжного заходу до особам, обвинуваченим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 и 4 ст. 228, 229, ч. 2 і ст 3. 230, ч. 2 ст. 231 КК, можливо за мотивами однієї лише небезпеки злочину.