Бурунді. Республіка Бурунді

Держава в Центральній Африці.

Територія - 27,8 тис. кв. км. Столиця - м.Бужумбура.

Населення - 6,9 млн. чол. (1998 р.), основні етнічні групи хуту (85%), тутсі (14%), а також тва (пігмеї).

Офіційні мови - кірунді (з групи мов банту) і французька.

Релігія - понад 60% населення - католиків, 30% дотримуються місцевих традиційних вірувань.

У XVIII ст. на території країни склалося самостійне феодальна держава Бурунді. У початку XX в. його території була захоплена Німеччиною. У роки першої Світової війни окупована Бельгією і в 1923 р. за рішенням Ліги Націй передана їй у підмандатної управління. З 1946 р. Бурунді (Урунді) входила до складу підопічної території ООН Руанда-Урунді під управлінням Бельгії. У 1962 р. проголошена незалежність Королівства Бурунді. У 1966 р. у країні було скинуто монархічний режим і проголошено республіку.

Державний устрій

Бурунді - унітарну державу. В адміністративно-територіальному відношенні країна розділена на 15 провінцій.

Діє тимчасова Конституція (Конституційний акт) від 6 червня 1998 За форми правління Бурунді - республіка. Політичний режим перехідний, характеризується постійною боротьбою між народностями тутсі і хуту. У 1987-1993 рр.. в країні правив військовий режим. У 1992 р. введена багатопартійна система, в 1993 р. відбулися перші багатопартійних президентські вибори. У 1996 р. стався новий військовий переворот, призупинено дію Конституції 1992 р. і діяльність Національних зборів і партій. У 1998 р. створено Перехідний національні збори.

Законодавча влада належить Національним зборам (121 депутат), обирається всезагальним голосуванням. Законодавчі повноважень парламенту строго обмежені встановленими Конституцією колом питань, за межами якого регулювання здійснюється президентськими декретами в порядку регламентарної владі.

Глава держави - Президент. Конституційний акт не містить положень про порядок його обрання і термін повноважень. Президенту допомагають дві Віце-президента, що призначаються за угодою Президента, голови Національних зборів і членів Бюро останньої. Перший Віце-президент забезпечує координацію в політичній та адміністративній сферах, друге - у соціально-економічній.

Виконавча влада належить Уряду на чолі з Президентом. Останній призначає та звільняє з посади міністрів Уряду за погодженням з Віце-президентами. Конституційного акт 1998 скасував посаду Прем'єр-міністра. Уряд несе відповідальність тільки перед Президентом. Найбільш важливі рішення приймаються на загальному зібранні членів Уряду - Раді Міністрів, в якому головує Президент або, за його дорученням, Перший Віце-президент.

Правова система

Правова система Бурунді носить змішаний характер. Усі сучасні галузі законодавства, починаючи з конституційного, засновані на бельгійському (тобто романо-німецькому) праві. У той же час населення продовжує широко застосовувати місцеве звичайне право (насамперед у шлюбно-сімейних та земельних відносинах).

В якості основного джерела цивільного права досі застосовується Цивільний кодекс колоніального Конго, що представляє собою серію декретів, виданих в період з 1885 по 1953 р. і поширених на територію бельгійської підмандатної території Руанда-Урунді (в самій Демократичній Республіці Конго він частково замінений Майновим кодексом 1973 р.).

Формально вся земля в Бурунді належить державі, але фактично зберігаються общинне землекористування і приватна власність на землю, отриману селянами на основі звичаєвого права. Попри те, що землі, зайняті бурундійських селянами за звичаєвим правом, формально їм не належать, земельне законодавство гарантує право користування ними, передбачаючи відповідну винагороду у разі вилучення державою селянських ділянок. Окрім того, селяни мають право юридично оформити власність на оброблювану ними землю шляхом оплати кадастрових і адміністративних витрат.

Трудовий кодекс право закріплює на свободу об'єднання у профспілки, колективні та переговори страйк.

Основне джерело кримінального права - Кримінальний кодекс Бурунді 1981 р., що змінив Конго КК 1888-1889 рр.. у редакції 1940 р. (див. розділ "Демократична Республіка Конго"). Страта передбачається за вбивство, зраду та ряд інших злочинів.

Судовий система. Органи контролю

Згідно з Конституційного акту Президент Республіки є гарантом незалежності судової влади. Йому допомагає Вища рада магістратури.

Вищим органом судового системи країни є Верховний суд, у компетенції якого касації та апеляції у кримінальних і цивільних справах, а також розгляд по першій інстанції особливо важливих державних справах. Верховний суд має три палати: Касаційну, адміністративну і судову. В кожній провінції є суд першої інстанції. Він володіє юрисдикцією по будь-яких розгляду справ про правопорушення, за якими передбачається термін покарання не перевищує 10 років тюремного ув'язнення. Рішення у справах у судах першої інстанції, зокрема з трудових, виносяться одним суддею. Крім цивільних судів загальної юрисдикції існує окрема система військових судів і трудовий суд.

Кримінальне переслідування здійснюють співробітники прокуратури, підпорядкованої Міністерству юстиції.

Дрібні сімейні й земельні спори розглядаються старостами сіл на основі звичаєвого права. Їх розв'язання можуть бути оскаржені до судів першої інстанції.

Органом конституційного контролю є Конституційний суд, 7 членів якої призначаються Президентом строком на 4 роки. Конституційного суду стежить також за законністю виборів.