Конго. Республіка Конго

Держава в Центральній Африці.

Територія - 342 тис. кв. км. Столиця - м.Браззавіль.

Населення - 3 млн. чол. (1999); основні етнічні групи конго, теке, мбоші тощо

Офіційний мова - французька.

Релігія - від +50 до населення 80% - християни, 3% - мусульмане, решта дотримуються традиційних вірувань.

Вже в X-XIII ст. в басейні річки Конго виникли ранні державні утворення, занепалих в XVI в. Наприкінці XIX ст. територія сучасної Республіки Конго була захоплена французькими колонізаторами. У 1960 р. проголошена незалежність. Відтоді країною правили диктаторські військові або однопартійний режими, що курс проголошували орієнтації соціалістичною. У 1991 р. відбулася Національна конференція, яка поклала початок демократичних перетворень в Конго, перехід до багатопартійної політичної системи.

Державний устрій

Конго - унітарна держава. В адміністративному відношенні територія Конго розділена на автономний округ Браззавіль і 10 областей.

Діє тимчасова Конституція 1997 Формою правління Конго суперпрезидентської республіка. Політичний режим - перехідний. У 1997 р. після короткої цивільної війни влада у країні війська захопили колишнього президента (1979-1992 рр.). Дені Сассу-Нгессо, який знов оголосив себе главою держави. В січні 1998 р. відбулася конференція з національного примирення, яка встановила трирічний перехідний період, після якого повинні відбутися загальні вибори і референдум з нової конституції.

Законодавча влада належить Президенту і тимчасовому парламенту - Національному перехідному раді у складі 75 осіб.

Глава держави - Президент, який є одночасно головою коаліційного уряду.

Згідно з колишньої Конституції 1992 Президент обирався на прямими загальними виборами 5-річний строк. Главою уряду була прем'єр-міністр. Законодавча влада належала Президенту і парламенту, що складається з 2 палат - Національних зборів (125 депутатів, що обираються на 5-річний термін) і Сенату (+60 депутатів, що обираються на 6-річний термін).

Правова система

Правова система Конго носить змішаний характер. Усі галузі сучасні законодавства, починаючи з конституційного, засновані на французькому (тобто романо-німецькому) праві. У той же час населення, особливо за межами міст, продовжує широко застосовувати місцеве звичаєве право. Закон вiд 30 січня 1962 зрівняв юридичну силу правового звичаю і закону.

Частное право Конго засноване на французьких Цивільному і Торговому кодексах, введених тут колоніальні часи. Шлюбно-родинні відносини регулюються Сімейним кодексом 1984 р. і звичайним правом, яке дискримінує жінок. Сімейний кодекс визнає полігамний і моногамний шлюби і викуп за наречену як факультативне умова шлюбу.

Економічний законодавство направлено на заохочення приватної підприємництва та залучення іноземних інвестицій. Останні регулюються кодексом 1973 Інвестиційним

Трудовий кодекс закріплює право вільно об'єднання в профспілки, колективні переговори та страйки.

Основним джерелом кримінальної права з 1946 р. є КК Франції 1810, який діє в Конго у власній редакції (в зокрема, доданий ряд специфічних для регіону складів злочинів чаклунство, канібалізм та ін.) Серед видів покарання зберігається страту (передбачена за умисне вбивство, зраду, шпигунство, повстання і ряд ін злочинів).

УПК 1963 закріплює гарантії демократичного судочинства. Зокрема передбачено, що будь-яка особа в межах затримане трьох днів має бути доставлено до судді для вирішення питання про подальше утримання під вартою. В умовах Конго ця норма рідко дотримуються на практиці.

Судова система. Органи контролю

Згідно з Конституцією Президент Республіки є гарантом незалежності судовій владі. Йому допомагає Вища рада магістратури (орган управління суддівським співтовариством).

Судова система включає суди першої інстанції, апеляційні суди і Верховний суд. Є спеціальні у справах неповнолітніх суди. У сільській місцевості більшість справ про громадянські суперечках і правопорушення розглядається традиційними судами звичайного права.

Органом конституційного контролю за Конституцією 1992 був Конституційна рада, змодельований по французькому зразку.