Мозамбік. Республіка Мозамбік
Держава на південному сході Африки.
Територія - 802 тис. кв. км. Столиця - м.Мапуту.
Населення - 17,3 млн. чол. (1999); понад 98% - народи мовної сім'ї банту.
Офіційна мова - португальська.
Релігія - 70% населення дотримуються традиційних вірувань, близько 20% - християни, переважно католики, понад 10% сповідують іслам.
У X ст. на частини території сучасного Мозамбіку склалося ранньофеодальна держава Мономотапа. У 1495 р. почався захоплення країни португальськими колонізаторами, завершився лише на початку XX ст. З 1962 р. збройну боротьбу за незалежність очолив Фронт визволення Мозамбіку (ФРЕЛІМО). З 1975 року Мозамбік - незалежна держава. У 1976-1992 рр.. в країні йшла громадянська війна.
Державний устрій
Мозамбік - унітарна держава. В адміністративному відношенні країна розділена на 11 провінцій, зокрема Мапуту має статус провінції.
Діє Конституція від 30 листопада 1990 За формою правління Мозамбік - президентська республіка. Політичний режим - Перехідний. У Конституції 1990 проголошений курс на створення правової держави на основі багатопартійності. У 1994 році відбулися перші в історії країни вільні демократичні вибори (президентські і парламентські).
Законодавча влада здійснюється Асамблеєю Республіки (однопалатний парламент). 250 Всі депутатів парламенту обираються загальним прямим таємним голосуванням строком на років 5. Парламент достроково може бути розпущений Президентом Республіки (одна раз на кожний президентський термін) у разі несхвалення програми уряду.
Глава держави і уряду - Президент, обираний прямим загальним голосуванням строком на 5 років. Він може обиратися тільки на 2 терміни поспіль.
Виконавча владу на покладається Главу держави Президента. Він очолює уряд (Рада міністрів) призначає міністрів, зокрема Прем'єр-міністра. Останній надає допомогу Президенту в керівництві урядом, координує діяльність міністрів і може за дорученням глави держави головувати в Раді міністрів. Згідно Конституції Рада міністрів одночасно несе відповідальність перед Президентом і парламентом. Якщо Асамблея Республіки повторно відхилить програму уряду, Президент зобов'язаний змінити його складу.
Правова система
Правова система Мозамбіку входить у романо-німецьку правову сім'ю і грунтується на правових традиціях колишньої метрополії Португалії. Основні португальські кодекси (Цивільний, Торговий, Кримінального) до цих пір залишаються у силі. За межами міст населення продовжує в багатьох питаннях керуватися звичайним правом, яке істотно розрізняється залежно від етнічної групи і району країни. Нарешті, по мусульманській громаді для регулювання стосунків особистого статусу мусульманське застосовується право (шаріат).
Все 3 системи права (цивільні закони, звичайне право і шаріат) всупереч Конституції суттєво дискримінують жінок у питаннях шлюбно-сімейного та спадкового права. Незважаючи на законодавчу заборону, як і раніше широко поширені полігамія (багатоженство), примусові шлюби й викуп за наречену.
У перші роки незалежності в Мозамбіку проголошено прихильність соціалістичним шляхом розвитку на основі марксизму-ленінізму здійснений ряд радикальних соціально-економічних перетворень. Закон про землю 1979 ввів виняткову державну власність на землю. У 1981 р. було прийнято Закон про організації та діяльності державних підприємств, що затверджував чільну роль державної власності у економічній системі, переважний розвиток державного сектора. Однак уже 1987 початий перехід до ринкової економіці. Проводиться денаціоналізація і приватизація власності, створюються змішані підприємства. Іноземні інвестиції регулюються Інвестиційним кодексом 1984
Згідно Конституції (ст.41) економічна система країни заснована на ринкових механізми і різноманітті форм власності. Серед останніх Конституція називає наступні: державна; кооперативна; змішана (приватно-державна) і приватна. При цьому всі природні ресурси є власністю держави (ст.35). Земля не можливо продана, закладена або інакше обтяжена або відчужена (ст.46).
Конституція і закони про працю 1991 і 1998 рр.. закріплюють право на свободу об'єднання до профспілок, колективні і переговори на страйк, а також інших основні права трудящих.
Основним джерелом кримінального права залишається КК Португалії 1886 Конституція 1990 скасувала страту як вид покарання (була введена Законом про злочини проти безпеки народу і народної держави 1979).
Кримінально-процесуальні закони Мозамбіку передбачають всі основні гарантії прав особистості. Конституція (ст.101, 102) встановлює судовий контроль за законністю арештів, включаючи процедуру Хабеас корпус.
Судова система. Органи контролю
Формальну судову систему Мозамбіку утворюють кілька видів судів. У систему цивільних судів загальної юрисдикції входять Верховний суд (Tribunal Supremo, вища інстанція в країні) провінційні і окружні суди. Військові судів мають юрисдикцію тільки щодо військовослужбовців і керуються міністерством оборони. Проте їх вироки також можуть бути оскаржені до Верховного суд. У Мозамбіку існує також розвинена система судів спеціальної юрисдикції, до якої належать адміністративний, податкового, митного, морський і трудової суди. До Особи підпадають 16 років під юрисдикцію суду у справах неповнолітніх.
Органом конституційного контролю є Конституційний рада, який також мусить пильнувати законністю виборів і референдумів. До 2000 р. цей орган був ще не створено. За його відсутності відповідні функції виконує Верховний суд.
Адміністративний суд наділено повноваженням контролювати законність адміністративних актів і публічних витрат, тобто є одночасно вищим органом фінансово-економічного контролю.
Голова і віце-голова Верховного суду, голови Адміністративної суду ради й Конституційного призначаються Президентом Республіки зі схвалення парламенту. Професійні судді Верховного суду призначаються Президентом Республіки після консультації з Вищою радою судової влади (орган управління суддівським співтовариством). Крім того, Асамблея може вибрати Республіки до складу Верховного суду деяка кількість непрофесійних суддів.
Звинувачення у суди підтримують представники прокуратури. Остання являє собою систему ієрархічну на чолі з генеральним прокурором, якого призначає та звільняє з посади Президент після консультацій з Вищою радою прокуратури. Відповідно до Конституції на прокуратуру покладено також захист існуючого правопорядку, забезпечення законності, представництво держави в суді у всіх справах, забезпечення правового захисту неповнолітніх, яких не було і недієздатних громадян.
За рамками формальної судової системи знаходяться місцеві суди звичайного права, що розглядають майнові спори, шлюбно-сімейні справи і справи про дрібні правопорушення. У цих судах засідають не професійні юристи, а місцеві авторитетні лідери.