Республіка Мальдівська

Держава, розташована на архіпелазі в північно-західній частині Індійського океану.

Територія - 298 кв.км. Столиця - м.Мале.

Населення - 300 тис. чол. (1995); мальдівци (дівехін) а також араби (9%).

Офіційна мова - мальдівська (діверхі).

Державна релігія - іслам суннітського толку.

З XII в. Мальдіви - самостійний султанат. З 1887 по 1965 р. - протекторат Великої Британії, з 1965 р. - незалежна держава. У 1968 проголошена республіка.

Державний устрій

Мальдіви - унітарна держава. Адміністративний поділ - +19 острівних груп (атолів).

Діє Конституція 1997 р., що замінила основного закону 1968 За формою правління Мальдіви - суперпрезидентської республіки. Політичний режим - помірковано авторитарний. Політичних партій немає.

Законодавчу владу здійснює Меджліс (однопалатний парламент). Складається депутатів із 48, +8 з яких призначаються Президентом, 40 обираються терміном на +5 років в ході виборів прямих - по 2 депутата від кожного жилого атолу і від р.Мале.

Глава держави і уряду - Президент, обираний Меджлісом з наступним затвердженням населенням на референдумі строком на 5 років. Можливість переобрання не обмежена будь-яким числом строків. Обраний у 1998 р. на п'ятий 5-річний строк Президент М.А. Гайюма одночасно є міністром фінансів, оборони і національній безпеки.

Вищий виконавчий орган - Кабінет міністрів, члени якого призначаються Президентом за своїм розсудом з числа депутатів Меджлісу або з корпусу державної бюрократії. Пост прем'єр-міністра was скасовано 1975

Правова система

Хоч офіційно Мальдівські острови вважалися з 1887 по 1965 р. протекторатом Великобританії, остання ніколи не здійснювала тут прямої керування. Султанат жив своїми внутрішніми законам, англійці контролювали лише оборону і зовнішню політику. Проте англійська правова культура справила безпосередній вплив на мальдівскіе розвиток держави і права.

Сучасна правова система Мальдіви носить змішаний характер. Мусульманське право основою є законодавства і регулює, насамперед питання особистого статусу (правоспроможність, шлюб, розлучення, спадкування). Англійське загальне право переважає в регулюванні торговельних відносин і деяких інших. Згідно з Конституцією 1997 мусульманське право має пріоритет над світським.

Основними джерелами торгового права є Закон про контракти 1991, Закон про підприємницької діяльності іноземних осіб та Закон про туризм 1979, Закон про компанії 1996

Трудове законодавство країни в прямій формі не забороняє, але й не визнає право на об'єднання й на страйк. До 2000 в країні не існувало жодного профспілки.

Кримінальне законодавство Мальдіви значною мірою засноване на нормах шаріату. Серед видів покарань фігурують штраф, виплата компенсації, домашній арешт, ув'язнення, биття батогом і висилка на віддалені острови. Кримінальний кодекс 1960 р. передбачає також смертну кару за умисне вбивство і зраду, але з 1952 р. ця міра не застосовувалася жодного разу. Конституція забороняє відомі шаріатом членовредітельскіе покарання.

Судова система. Органи контролю

Судова включає система Високого суду і нижчестоящі суди в Мале: цивільний, кримінальний і суд по сімейних справах та справах неповнолітніх. На кожному з 204 жилих островів мається поодинці судді-магістрату для розгляду невеликих справ. Високий суд діє як апеляційна інстанція і як першим інстанція за найважливішими справах. Вищої судової інстанцією є Президент держави, який затверджує рішення Високого суду і може вимагати повторного слухання справи. За президентським декретом 1995 рішення його можуть бути також переглянуті дорадчим органом з 5 членів, призначених главою держави.

Все судді призначаються і зміщуються Президентом Республіки на власний розсуд.

За підтримання державного звинувачення в суді відповідає служба генерального атторнеев.