Головна

Джерела норм міжнародного права

Джерела норм міжнародного права являють собою встановлені державами в процесі правотворчості форми втілення узгоджених рішень, форми існування міжнародно-правових норм.

Стаття 38 Статуту Міжнародного суду містить перелік джерел міжнародного права, які він застосовує при вирішенні переданих йому спорів. До таких джерел відносяться: міжнародні конвенції 1 , міжнародний звичай, загальні принципи права. Судові рішення та доктрини найбільш кваліфікованих фахівців з публічного права застосовуються як допоміжний засіб.

Віденська конвенція про право міжнародних договорів 1969 р., підкреслює все зростаюче значення міжнародних договорів як джерел міжнародного права. Міжнародний договір характеризується як основне джерело з наступних причин:

- Договірна форма дозволяє досить чітко сформулювати правочину та зобов'язання сторін;

- Договірним регулюванням охоплені сьогодні всі без винятку галузі міжнародних відносин, держави послідовно замінюють звичаї договорами;

- Договори найкращим чином забезпечують узгодження і взаємодіяміжнародних норм і норм внутрішньодержавного законодавства.

Галуззю міжнародного права прийнято вважати сукупність узгоджених юридичних норм, що регулюють більш-менш автономно міждержавні відносини певного виду. До галузей міжнародного права належать: право міжнародних договорів, право міжнародних організацій, право міжнародної безпеки, право зовнішніх зносин, міжнародний захист прав людини, міжнародне гуманітарне право, міжнародне морське право, міжнародне повітряне право, міжнародне космічне право, міжнародне право навколишнього середовища, міжнародне економічне , соціальне та культурне співробітництво. Цілий ряд галузей міжнародного права, як, наприклад, міжнародне кримінальне право, міжнародна боротьба з злочинністю та інші, знаходяться в процесі становлення.

До інститутів міжнародного права відносять інститут визнання, територію в міжнародному праві, інститут правонаступництва, інститут міжнародної відповідальності.