Поняття та види юридичної відповідальності
Відповідальність може бути політичною, моральною, юридичної. Можливі й інші види відповідальності.
Політична відповідальність настає в сфері політичної діяльності за порушення норм, що регулюють політичні відносини. Вона виражається в основному у відстороненні від політичної діяльності, наприклад, у позбавленні можливості брати участь у роботі політичних партій, рухів, в переобранні з поста політичного керівника.
Моральна відповідальність виражається в моральному засудження особи, яка допустила аморальний вчинок.
Юридична відповідальність завжди пов'язана з державою, нормами права, юридичним обов'язком і протиправним поведінкою суб'єкта права.
Наступ юридичної відповідальності обумовлено об'єктивними і суб'єктивними передумовами.
Об'єктивні передумови включають в себе наступні обставини: наявність норм права, що передбачають права таобов'язки сторін і міри відповідальності правопорушника, існування і законну діяльність органів слідства, суду, судових виконавців, виправно-трудових установ, інших органів, що забезпечують виконання покарань.
Суб `єктивні передумови представляють собою наявність у правопорушника свободи волі та поведінки під час протиправних дій, а також вини у формі умислу або необережності.
Юридична відповідальність виникає внаслідок правопорушення і являє собою правовідносини відповідальності.
Правопорушення є юридичним фактом і породжує правовідносини відповідальності, створює для правопорушника певну юридичну зв'язок з правоохоронними органами держави - міліцією, прокуратурою, судовою владою, у яких виникає право розглядати правопорушення і притягати винних до відповідальності.
На правопорушника накладається обов'язок виконувати вказівки державних органів і нести юридичну відповідальність.
Юридична відповідальність являє собою обов'язок правопорушника зазнати передбачені законом несприятливі наслідки свого протиправного поводження. Для фізичних осіб вони можуть бути особистісного або майнового характеру, а для юридичних осіб - майнові чи організаційні.
Особистісні несприятливі наслідки впливають безпосередньо на людину, яка може бути позбавлений волі, тобто поміщений в пенітенціарні установи, і тим самим обмежений у спілкуванні з близькими, позбавлений звичних звичайних умов життя, звільнений з посади. Майнові несприятливі наслідки виражаються в позбавленні права власності на нерухомість, грошові кошти, інше майно.
Несприятливі наслідки організаційного характеру щодо юридичних осіб представляють собою реорганізацію або ліквідацію підприємства, зміна структури його керівнихорганів.
Виконання названих та інших видів несприятливих наслідків, тобто наступ юридичної відповідальності, як правило, забезпечується примусово.
Основні риси або ознаки юридичної відповідальності:
- Виникає з правопорушення;
- Являє собою правовідносини між державою в особі його спеціальних органів і правопорушником;
- Держава має право притягати до відповідальності правопорушника, який зобов'язаний перетерплювати позбавлення і несприятливі наслідки правопорушення;
- Виконання правопорушником обов'язків забезпечується в примусовому порядку.
Існує кілька видів відповідальності, які відповідають видам правопорушень. Кожен вид правопорушень породжує й певний вид відповідальності. Так, кримінальні правопорушення тягнуть за собою кримінальну відповідальність; цивільні правопорушення відповідно до цивільну відповідальність; адміністративні - адміністративну і дисциплінарні - дисциплінарну.
Слід відзначити, що кожному виду відповідальності відповідає певна санкція і певна процедура притягнення до відповідальності.
Кримінальне законодавство передбачає наступні види відповідальності: смертну кару, позбавлення та обмеження волі, умовні міри покарання, штраф, конфіскацію майна та ін
Процедура притягнення до кримінальної відповідальності досить складна. Спочатку ведеться дізнання і попереднє розслідування скоєного злочину, а потім справа передається до суду, який визначає міру відповідальності.
Заходами адміністративної відповідальності є штрафи, звільнення від займаної посади, позбавлення спеціального права, наприклад, права керування автомобілем, адміністративний арешт і інші.
При залученні до адміністративної відповідальності спочатку складається протокол про вчинення адміністративного правопорушення, а потім, на підставі протоколу, суддя одноосібно, адміністративнакомісія, органи санітарної, пожежної, податкової, інших інспекцій притягують до відповідальності.
Цивільна відповідальність носить майновий характер і являє собою відшкодування заподіяної шкоди, виплату штрафу, пені, упущеної вигоди.
Рішення про притягнення до цивільної відповідальності приймають суди загальної юрисдикції, арбітражні та третейські суди відповідно до норм цивільно-процесуального або арбітражно-процесуального законодавства за заявою потерпілої сторони.
За дисциплінарні проступки винним особам може бути оголошено догану, сувору догану, вони можуть бути переведені на нижчеоплачувану роботу, понижено в посаді чи звільнені.
Накладає дисциплінарні стягнення керівник підприємства, установи, організації. Перед накладенням стягнення від особи, яка вчинила дисциплінарне правопорушення, має бути отримано письмове пояснення про причини того, що сталося.
Процесуальна відповідальність представляє собою відмову заявнику у прийнятті позовної заяви, оформленого з порушенням норм процесуального законодавства, відмова в задоволенні клопотання, наприклад, про виклик в судове засідання і допиті свідка у цивільній справі, заявленого не відповідно до вимог цивільного процесуального кодексу.
При вчиненні правопорушень у сфері виконавчих правовідносин відповідальність, залежно від характеру правопорушення, може бути кримінальної, адміністративної або цивільної. Аналогічне становище існує і в міжнародних правовідносинах. Тут можлива кримінальна, або цивільно-правова відповідальність, залежно від суб'єкта і характеру правопорушення.
Відносно держав як суб'єктів міжнародних правопорушень можлива й інша юридична відповідальність, передбачена міжнародним правом, двосторонніми та багатосторонніми угодами.
Необхідно відрізняти наступнесприятливих наслідків, які застосовуються державою до юридичних і фізичних осіб, які вчинили правопорушення, від інших форм державного примусу. Головна відмітна особливість полягає в тому, що юридична відповідальність настає за правопорушення і являє собою покарання правопорушника, а нині форми державного примусу не пов'язані з правопорушенням і являють собою заходи, що вживаються державою в умовах надзвичайних обставин - стихійних лих, аварій, епідемій, або носять прівентивних , попереджувальний характер, з метою недопущення правопорушень. Так, наприклад, в умовах епідемій можливе проведення примусових щеплень, реквізиція транспортних та інших засобів для боротьби із захворюваннями.
До прівентивних мір відносяться, наприклад, огляд вантажів і багажу, що перевозяться повітряним транспортом; митний огляд товарів, що перетинають кордон держави; огляд і перевірка стану протипожежного обладнання на підприємствах і т.п.
Можливі також примусові заходи з метою припинення правопорушень. Наприклад, затримання правопорушника та укладення його під варту.
Отже, юридична відповідальність являє собою особистісні, майнові чи організаційні негативні наслідки, що настають за рішенням відповідного державного органу для правопорушника у зв'язку з здійсненими ним неправомірними діями.