Поняття і структура системи права

Право того чи іншої держави за своєю сутністю являє собою сукупність величезної кількості правових норм, що регулюють різні правовідносини. Проте, щоб уникнути правового та смислового хаосу всі ці норми повинні бути внутрішньо узгоджені, організовані, структуровані, наведені у логічно несуперечливу систему. Саме поняття «система» припускає якесь цілісне утворення, що складається з безлічі елементів, що знаходяться між собою в певному зв'язку (координації, супідрядність, функціональної залежності і т.д.). Саме системність права є одним з головних критеріїв його розвиненості, показником рівня правової культури та фахової юридичної правосвідомості.

Система права - це об'єктивно існуюче внутрішнє структурну єдність усієї сукупності норм національного права, а також об'єднують ці норми інститутів, підгалузей і галузей права. Системність у побудові права означає, що всі правові норми перебувають між собою у певному зв'язку, яка у свою чергу, передбачає відсутність протиріч і відсутність неузгоджених елементів. Від ступеня узгодженості норм, інститутів і галузей права напряму залежать його соціальна віддача та ефективність. Тому погано «вписаний»в систему права нормативно-правовий акт буде не просто сидіти склавши руки, але навіть здатний надати руйнівну дію на правовий механізм в цілому.

Слід особливо підкреслити об'єктивний характер системи права, оскільки об'єктивної, яка залежить насамперед від певних незмінних факторів (цивілізаційної приналежності, історичної традиції, культури, способу життя людей), є сама логіка взаємозв'язку між нормами, а суб'єктивний фактор (воля законодавця) змушений в кінцевому підсумку підкорятися існуючої системної парадигмі.

Отже, правові норми об'єднуються в більш широкі конгломерати.

У системі права норми права існують не розрізнено, а шикуються в утворення більш високого порядку - інститути права.

Правовий інститут - це центральний елемент системи права, що складається із сукупності правових норм, що регулюють однорідну групу суспільних відносин. Йому властива однорідність фактичного змісту, юридична єдність правових норм, нормативна відокремленість і повнота регульованих відносин.

Правовий інститут покликаний забезпечити беспробельность регульованих ним відносин. З цієї причини будь-якого інституту права виконує властиву тільки йому регулятивну завдання і не входить в колізію з іншими структурними елементами системи права.

За своїм змістом інститути права бувають прості і складні.

Простий інститут містить правові норми тільки однієї галузі права. Наприклад, інститут укладання шлюбу, інститут аліментних зобов'язань в сімейному праві, інститут поруки, позовної давності у цивільному праві, інститут злочину, покарання, необхідної оборони в кримінальному праві.

Складний інститутявляє собою сукупність норм з різних галузей права, які регулюють споріднені і взаємопов'язані відносини. Наприклад, інститут власності є одночасно предметом регулювання конституційного, адміністративного, цивільного, сімейного та інших галузей права. У рамках складного інституту виділяються так звані субінститутами. Так, інститут ренти включає в себе субінститутами - постійна рента, довічна рента, довічне утримання з коштом.

Інститути права можна також розділити на матеріальні і процесуальні, регулятивні та охоронні.

Підгалузь права - це об'єднання кількох інститутів однієї галузі права. Лише великі і складні за своїм складом галузі права включають не тільки інститути права, а й підгалузі права. Наприклад, до складу конституційного права входять такі підгалузі, як муніципальне, виборчого, парламентська право. У цивільному праві можна виділити підгалузі авторського, винахідницького, зобов'язального, спадкового права і т.д., у фінансовому праві - бюджетне і податкове. На відміну від правового інституту, підгалузь права не є обов'язковою складовою кожної галузі права. Так, процесуальні галузі права, сімейне, земельне та деякі інші галузі не мають підгалузей.

Галузь права - це головний елемент системи права, що об'єднує взаємопов'язані між собою інститути права, що регулюють якісно однорідну область суспільних відносин.

Галузь права - це відносно замкнена підсистема, це сукупність правових норм, що регулюють якісно своєрідну галузь правовідносин (майнових, трудових, сімейних). У ній можна виділити загальну і особливу частини. Інститутизагальній частині містять норми права, дія яких поширюється на всі відносини, що регулюються даною галуззю. В інститутах особливої частини інститути загальної частини знаходять конкретизацію.

Галузі права неоднорідні за своїм складом Якісь із них є великими правовими масивами, якісь - компактними. Вони розрізняються так само за ознакою специфічності коштів правового регулювання.