Повноваження прокурора, який здійснює нагляд за виконанням законів органами попереднього слідства, дізнання та оперативно-розшукової діяльності

З метою усунення, а головне, попередження порушень кримінально-процесуальних норм, прав і законних інтересів громадян у сфері здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання та попереднього слідства прокурору надані суттєві повноваження. Вони значно розширені в зв'язку з прийняттям Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" 1. У цьому напрямку прокурорського нагляду повноваження прокурорів носять владно-розпорядчий характер.

Вони сформульовані в КПК, в Законі про прокуратуру, в наказах і вказівках Генерального прокурора РФ. Ці повноваження неоднорідні за своїм змістом і призначенням, але підпорядковані єдиній меті - забезпеченню законності в стадії дізнання та попереднього слідства і ОРД.

Перш за все прокурор здійснює функцію нагляду за виконанням законів. Володіючи наданими йому повноваженнями, він має право скасувати або змінити будь-яке рішення або акт органів розслідування, усунути особа, яка провадить розслідування,від подальшого провадження у справі, передати кримінальну справу іншому слідчому або прийняти його до свого провадження, обрати, змінити чи відмінити обрану слідчим запобіжний захід щодо обвинуваченого і т. д.

З іншого боку, будучи учасником кримінально-процесуальної діяльності, прокурор має право сам порушити кримінальну справу, санкціонувати арешт, обшук, виїмку поштово-телеграфної кореспонденції, відсторонення обвинуваченого від займаної посади і тд. Прокурор вправі також брати участь у виконанні слідчим будь-якого процесуального дії або самостійно розслідувати злочин.

Нарешті, прокурор наділений повноваженнями владно-розпорядчого характеру щодо слідчих органів прокуратури. Як посадова особа, яка очолює орган прокуратури, прокурор вправі застосувати до підлеглого йому слідчого заходи заохочення і стягнення, відсторонити його від виробництва розслідування конкретної кримінальної справи або звільнити із займаної посади і т.д.

Всі ці різнопланові повноваження, з'єднані в компетенцію однієї посадової особи, роблять процесуальне становище

Сутності та завданням прокурорського нагляду у сфері оперативно-розшукової діяльності буде присвячений § 5 прокурора у цій стадії кримінального судочинства вельми складним, а головне, відповідальним за кінцеві результати слідства.

Здійснюючи нагляд за виконанням законів органами дізнання та попереднього слідства, прокурор у межах своєї компетенції реалізує наступні повноваження, передбачені кримінально-процесуальним законодавством: 1) вимагає від органів дізнання і попереднього слідства для перевірки кримінальної справи документи, матеріали, інші відомості про вчинені злочини, хід і результати проведених дізнання та попередньогослідства, а також встановлення осіб, які вчинили злочини; перевіряє виконання вимог закону про прийом, реєстрації та вирішенні заяв і повідомлень про вчинені або готуються до вчинення злочину; 2) скасовує незаконні і необгрунтовані постанови слідчих та осіб, що виробляють дізнання; 3) дає письмові вказівки про розслідування злочинів, про обрання, зміну або скасування запобіжного заходу, юридичну оцінку злочину, виробництві окремих слідчих дій і розшук осіб, які вчинили злочини; 4) доручає органам дізнання виконання постанов про затримання, привід, укладанні під варту, проведення обшуку, виїмки, розшуку осіб, які вчинили злочини, виконання інших слідчих дій, а також дає вказівки про вжиття необхідних заходів для розкриття злочину і виявлення осіб, які їх вчинили, по справах, що перебувають у провадженні органу дізнання або слідчого прокуратури; 5) бере участь у провадженні дізнання і попереднього слідства, а в необхідних випадках особисто виконує окремі слідчі дії або виробляє розслідування в повному обсязі по будь-якій справі; 6) санкціонує проведення обшуку, накладення арешту на поштово-телеграфну кореспонденцію та її виїмку, відсторонення обвинуваченого від посади та інші дії слідчого і органу дізнання у випадках, передбачених законом; 7) здійснює нагляд за законністю виробництва оперативно-розшукових заходів; 8) продовжує термін розслідування і утримання за вартою як запобіжного заходу у випадках і в порядку, передбачених законом; 9) повертає кримінальні справи органам дізнання та попередньогослідства з своїми вказівками про виробництво додаткового або повторного розслідування; 10) вилучає з метою найбільш повного і об'єктивного розслідування від органу дізнання і передає слідчому будь-яку кримінальну справу від одного органу попереднього слідства іншому, а також від одного слідчого іншому;

11) усуває особу, яка провадить дізнання, або слідчого від подальшого ведення дізнання або попереднього слідства, якщо ними допущено порушення закону при розслідуванні справи; 12) порушує кримінальні справи або відмовляє в їх порушенні; припиняє або призупиняє провадження у кримінальних справах; дає згоду на припинення кримінальної справи слідчим або органом дізнання в тих випадках, коли це передбачено законом; затверджує чи санкціонує протокол при досудовій підготовці матеріалів і стверджує обвинувальний висновок; направляє до суду кримінальні справи або матеріали за протокольною формою судочинства.

Здійснюючи нагляд, прокурор застосовує вказані повноваження у вироблених практикою формах прокурорського реагування на встановлені порушення закону. Найбільш ефективні з них полягають у наступному.

Одним з найбільш ефективних засобів прокурорського нагляду за виконанням законів органами дізнання або попереднього слідства є санкція прокурора на виробництво слідчих дій, які в істотній мірі порушують права і законні інтереси громадян. Кримінально-процесуальне законодавство передбачає перелік процесуальних дій, виконуваних слідчим тільки після того, як прокурор санкціонує їх виконання. Суть полягає в тому, що виробництво цих слідчих дій можливе лишетоді, коли на їх виконання дає згоду прокурор. До числа таких слідчих дій належать: арешт, обшук, арешт і вилучення поштово-телеграфної кореспонденції, застосування слідчим грошового або майнового застави в якості запобіжного заходу. Відповідно до ст. 167 КПК виїмка документів, що містять відомості, що становлять державну таємницю, проводиться тільки з санкції прокурора. Якщо при виробництві судово-психіатричної експертизи виникає необхідність в стаціонарному спостереженні, приміщення підозрюваного або обвинуваченого в лікувально-психіатричного закладу провадиться тільки з санкції прокурора (ст. 188 КПК). Відповідно до ст. 153 КПК слідчий при залученні посадової особи як обвинуваченого у разі потреби має право відсторонити його від займаної посади. Постанова слідчого про це підлягає також санкціонування прокурором.

Тільки після затвердження прокурором обвинувального висновку закінчену виробництвом кримінальна справа може бути направлена до суду для розгляду по суті (ст. 214 КПК). Згода прокурора в обов'язковому порядку потрібно у випадках припинення кримінальної справи з нереабілітуючих підстав у випадках, передбачених ст. 8-9 КПК.

Будь-яке процесуальна дія, виконання якого потребує згоди прокурора, може бути практично реалізовано лише після ретельного вивчення та всебічного обговорення, щоб, з одного боку, це сприяло повного, всебічного та об'єктивного дослідження обставин скоєного злочину, з іншого - не спричинило за собою порушення або обмеження прав і законних інтересів учасників процесу.

У тих випадках, колипрокурор встановлює істотні порушення кримінально-процесуальних норм, допущені особами, що виробляють дізнання чи попереднє слідство, він вносить подання начальнику органу дізнання або попереднього слідства, що має повноваження на застосування заходів дисциплінарного впливу до особи, що допустив порушення, про усунення причин і умов, що сприяли цим порушенням . Про результати розгляду подання повідомляється прокуророві.

Якщо прокурор вважає за необхідне залучити винну особу за допущене порушення закону до відповідальності, він порушує справу або виносить постанову про порушення дисциплінарного переслідування. Про необхідність дисциплінарного переслідування прокурор може вказати і у поданні. У цьому випадку прокурор не виносить спеціальної постанови. Якщо постанова про порушення дисциплінарного провадження виносить прокурор району (міста), він "спрямовує матеріал вищестоящому прокурору, який у свою чергу при згоді з позицією нижчестоящого прокурора надсилає матеріал відповідно начальнику обласного управління внутрішніх справ, так як правом накладення дисциплінарного стягнення має лише ця посадова особа органів внутрішніх справ, нижчестоящим посадовим особам такого права не надано. Постанова прокурора про порушення дисциплінарного стягнення підлягає розгляду не пізніше, ніж у десятиденний строк після його надходження. Про результати розгляду повідомляється прокурору.

При встановленні обставин, що свідчать про залучення завідомо невинного до кримінальної відповідальності (ст. 299 КК) або свідомо незаконне арешт або затримання (ст. 301 КК), або про примушення до дачі свідчень шляхом застосування погроз або інших незаконних дій(Ст. 302 КК), або про дачу свідком чи потерпілим завідомо неправдивих показань або експертом неправдивого висновку (ст. 307 КК), прокурор порушує кримінальну справу і доручає слідчого органів прокуратури провести у справі попереднє розслідування.

За умисне укриття злочинів від обліку посадові особи органів внутрішніх справ притягуються до кримінальної відповідальності за ст. 285 КК (зловживання посадовими повноваженнями).

Одним із дієвих засобів щодо усунення порушень закону є перевірка прокурором скарг обвинуваченого, потерпілого, свідків, експертів та інших учасників кримінально-процесуальної діяльності на дії органу дізнання або слідчого.

Закон про прокуратуру (ст. 10) встановлює загальне правило розгляду прокурорами заяв, скарг, інших звернень, які розглядаються у порядку і строки, встановлені федеральним законодавством. Відповідь прокурора на заяву, скаргу і інше звернення повинна бути вмотивованою.

Забороняється пересилання скарги до органу або посадовій особі, на рішення або дії якого принесена скарга.

Порядок розгляду скарг, що надходять від учасників цієї стадії кримінального судочинства, має свої особливості і визначений відповідними нормами кримінально-процесуального законодавства.

Скарги можуть бути подані прокурору як у письмовій, так і в усній формі. Усні скарги заносяться до протоколу, який підписують заявник та особа, яка прийняла скаргу. Особа, яка провадить дізнання, і слідчий зобов'язані протягом 24 годин направити інформацію, що надійшла до них скаргу разом із своїми поясненнями прокурору. За надходжень скарги прокурор зобов'язанийпротягом трьох діб її перевірити і повідомити заявника про результати її розгляду. У разі відмови у задоволенні скарги прокурор викладає мотиви прийнятого рішення.

Не допускається направлення до суду кримінальних справ, якщо надійшли до затвердження обвинувального висновку скарги не дозволені слідчим по суті і доводи заявника глибоко і всебічно не перевірені. Що надійшли в ході слідства скарги і прийняті по них рішення долучаються до матеріалів кримінальної справи або поміщаються в наглядове провадження у кримінальній справі.