Нагляд за виконанням законів про боротьбу з бездоглядністю і правопорушеннями неповнолітніх

Турбота про виховання неповнолітніх є важливою конституційним обов'язком всіх громадян, державних органів і громадських організацій. Реалізація правової реформи передбачає підвищення вимог до трудового, ідейно-політичному і моральному вихованню молоді.

В даний час, коли вирішення соціальних проблем у вихованні молоді істотно ускладнилося, зросла необхідність правового впливу на вдосконалення виховання і освіти підростаючого покоління, його цивільне, трудове та інтернаціональне становлення. Важлива роль у виконанні цих завдань належить органам прокуратури. Проте, як наголошується Генеральним прокурором РФ в наказі № 30 від 18 травня 1995 "Про завдання органів прокуратури щодо підвищення ефективності нагляду за виконанням законів про неповнолітніх", а також у вказівці заступника Генерального прокурора РФ № 12/21 від 27 лютого 1996 р . "Про посилення прокурорського нагляду за виконанням законодавства щодо соціального захисту материнства і дитинства", органи прокуратури не завжди використовують свої повноваження, часто діють без урахування реальних проблем, породжених життям. Прокурори недостатньо уваги приділяють питанням охорони прав і законних інтересів · неповнолітніх, особливо у сфері освіти, сімейного виховання, діяльності органів опіки, соціального захисту та охорони здоров'я. Відзначаючи ці недоліки, Генеральний прокурор РФ у своєму наказі № 30 від 18 травня 1995 зажадавактивізації прокурорського нагляду в даному напрямку, підвищення його ефективності, особливо у попередженні правопорушень неповнолітніх.

У практику роботи органів прокуратури слабо використовуються можливості індивідуальної роботи з підлітком, профілактики правопорушень. У попереджувальної роботі переважно переважають заходи "загального характеру", багато з яких страждають формалізмом і казенщиною. Деякі прокурори у своїй професійній діяльності слабо пов'язані з місцевими органами самоврядування, їх комісіями у справах неповноліття них, установами освіти, профосвіти, трудовими колективами. Це суттєво позначається на ефективності попереджувальної роботи, яка займає важливе місце в системі заходів по боротьбі з бездоглядністю неповнолітніх.

Завдання органів прокуратури полягають у тому, щоб, використовуючи повноваження по здійсненню нагляду за виконанням законів, забезпечувати гарантії прав і законних інтересів неповнолітніх, поліпшувати роботу з боротьби зі злочинністю та правопорушеннями, виявляти і усувати причини та умови, що сприяли їм, домагатися повернення до чесного трудового життя кожного оступилася підлітка. З метою усунення порушень закону та відновлення порушених прав і законних інтересів неповнолітніх прокурори використовують передбачені Законом про прокуратуру засоби реагування: протест, подання, постанова, право заслуховувати на засіданнях колегій прокуратур повідомлення і пояснення керівників та інших посадових осіб органів державного управління, підприємств і організацій.

Держава розробило систему заходів щодо попередження бездоглядності та правопорушень серед неповнолітніх, забезпечення належних умов для виховання педагогічно запущених підлітків, схильних або вже здійснюють правопорушення,закріпивши їх у Федеральному законі "Про основи системи профілактики бездоглядності та правопорушень неповнолітніх" від 24 червня 1999 р, № 120-ФЗ1. Нагляд за виконанням вимог цього закону є найбільш важливим напрямком у діяльності прокурорів. Це пояснюється тим, що в країні в останні роки збільшується число бездоглядних та безпритульних дітей. За різними оцінками їх налічується від 2,5 до 4 млн.

Перевірки, проведені прокурорами у дитячих будинках і школах-інтернатах для дітей-сиріт, показують, що у багатьох із них не створено елементарних умов для утримання дітей-сиріт: великий переліміт; незадовільні побутові умови; погане харчування і санітарне обслуговування, не організоване дозвілля дітей ; низька вимогливість до педагогічних кадрів і т. д. У цій сфері прокурорський нагляд має бути особливо суворим і вимогливим.

Важлива роль у попередженні правопорушень і бездоглядності неповнолітніх належить комісіям у справах неповнолітніх і захисту їх прав, утвореним органами місцевого самоврядування. Саме вони повинні виявляти та брати на облік дітей і підлітків, які залишилися без батьків, а також неповнолітніх, батьки яких не забезпечують належних умов для їх виховання, не працюють і не учнів підлітків, а також інших дітей, які потребують в побутовому, трудовому пристрої або в визначення на навчання. Комісії зобов'язані здійснювати контроль за умовами утримання підлітків у навчально-виховних закладах, школах-інтернатах, дитячих будинках і ПУ. До їхньої компетенціївходить також здійснення контролю за дотриманням адміністрацією підприємств режиму та умов праці неповнолітніх, за створенням необхідних матеріально-побутових умов, постановкою виробничого навчання. Комісії здійснюють нагляд за особами, підданими заходів виховного та адміністративного впливу, засудженими до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, а також за звільненими з місць позбавлення волі і із спеціальних навчально-виховних закладів.

Нагляд за законністю рішень комісії згідно зі ст. 10 названого Закону від 24 червня 1999 покладається на прокурора. Він систематично перевіряє законність застосування адміністративних та інших заходів до неповнолітніх та їх батькам, бере участь у її засіданнях при розгляді справ про правопорушення і бездоглядності підлітків, у тому числі у справах про направлення неповнолітніх в спеціальні навчально-виховні установи. Особливу увагу прокурори приділяють перевірці законності напрямки в комісію матеріалів про правопорушення неповнолітніх в порядку, передбаченому ст. 402 КПК, а також у випадках застосування примусових заходів виховного впливу до неповнолітніх, які вчинили злочин вперше (ст. 90 КК). При цьому слід мати на увазі, що згоди неповнолітнього на застосування до нього виховних заходів не потрібно. В обох випадках рішення про передачу матеріалів може бути прийняте лише за згодою прокурора. Якщо такої згоди не було, то прокурор приносить протест на предмет скасування постанови слідчого про передачу матеріалу.

Прокурор перевіряє законність накладення штрафів на підлітківабо їх батьків. На незаконні і необгрунтовані рішення комісії прокурор приносить протест для їх скасування або зміни. Протест приноситься або в комісію у справах неповнолітніх, або до органу місцевого самоврядування. У разі відхилення протесту прокурор переносить рішення цього питання його діяльності.

Проте слід мати на увазі, що завданням прокурора є не стільки опротестування незаконних рішень комісії, скільки попередження прийняття незаконних та необгрунтованих рішень. Тому прокурори беруть активну участь у роботі комісії і тим сприяють ухваленню законних і обгрунтованих рішень.

В обов'язки прокурора входить також надання членам комісії практичної правової допомоги в підготовці матеріалів, вироблення проектів рішень, в організації перевірок щодо виконання рішень комісії. При цьому прокурор не бере на себе виконання повноважень, притаманних комісії (готує проекти рішень комісії, пропонує можливі заходи впливу на підлітка і т. д.).

Одним з відповідальних ділянок прокурорського нагляду за виконанням законів про неповнолітніх є діяльність підрозділів у справах неповнолітніх органів внутрішніх справ, які у взаємодії з іншими державними органами проводять відповідно до ст. 20, 21, 22, 23 Федерального закону від 24 червня 1999 р. значну роботу з попередження бездоглядності та правопорушень неповнолітніх. Підрозділи беруть на облік неповнолітніх, провідних антигромадський спосіб життя, які вживають спиртні напої та наркотики, які не працюють і не учнів, що звільнилися з місць позбавленняволі або навчально-виховних закладів. За цими особами ведеться спостереження, з ними проводяться бесіди, над ними може бути встановлено шефство. Підрозділи вирішують чимало правових питань, і кожне це рішення має відповідати закону. Прокурори перевіряють законність цих рішень. Якщо прийняті підрозділом рішення не відповідають або суперечать закону, прокурор приносить протест з метою їх скасування або зміни.

Одним із засобів попередження правопорушень серед неповнолітніх є систематичні перевірки дотримання законності, що проводяться прокурорами в центрах тимчасової ізоляції для неповнолітніх правопорушників органів внутрішніх справ. У ці центри поміщаються неповнолітні, що направляються за вироком суду або постановою судді в спеціальні навчально-виховні заклади закритого типу; тимчасово очікують розгляду судом питання про приміщення їх у спеціальні навчально-виховні заклади закритого типу; самовільно пішли із зазначених навчально-виховних закладів; які вчинили суспільно небезпечне діяння до досягнення віку, з якого настає кримінальна відповідальність за це діяння, якщо необхідно захистити життя або здоров'я неповнолітнього, попередити скоєння нового суспільно небезпечного діяння, а також якщо необхідно з'ясувати особу, місце проживання або перебування; вчинили адміністративне правопорушення, якщо їх особистість не встановлена, або вони не мають місця проживання, місця перебування або не проживають на території суб'єкта Російської Федерації, де ними було здійснено правопорушення.

Стаття 22 Федерального закону від 24 червня 1999 р. докладно регламентує порядок і підстави приміщення неповнолітніх вназвані центри. Неповнолітні можуть перебувати у центрі тимчасової ізоляції органу внутрішніх справ протягом не більше 30 діб. У виняткових випадках цей час може бути продовжено на підставі постанови судді на строк до 15 діб. За цей час встановлюється особа неповнолітнього, його родинні зв'язки, з'ясовуються причини, в силу яких він опинився поза сім'єю, направляється відповідна інформація батькам, державним органам і громадським організаціям за місцем його проживання, приймається рішення про визначення подальшої долі неповнолітнього. У їх числі можуть бути: повернення в сім'ю; приміщення в навчально-виховний заклад; направлення матеріалів до слідчих органів, якщо мова йде про осіб, які вчинили кримінально карані діяння.

Здійснюючи нагляд за законністю діяльності посадових осіб, центрів тимчасової ізоляції для неповнолітніх правопорушників, прокурор систематично відвідує ці заклади, перевіряє законність приміщення неповнолітніх в ці установи, правильність прийнятого щодо них рішення. Прокурор перевіряє законність діяльності названих центрів, зустрічається з неповнолітніми, розглядає надходять скарги, перевіряє законність прийнятих щодо підлітків рішень. Для усунення виявлених порушень закону прокурор використовує властиві йому кошти реагування: протести, подання, постанови і т. д.

Відповідно до ст. 15 Федерального закону від 24 червня 1999 р. у системі органів освіти створені і функціонують спеціальні загальноосвітні школи відкритого та закритого типу, спеціальні професійні училища відкритого та закритого типу, атакож інші види освітніх установ відкритого та закритого типу для неповнолітніх, які потребують особливих умов виховання. Відповідно до Положень про ці спеціальних навчально-виховних закладах їх метою є навчання, професійна підготовка, а також перевиховання та виправлення неповнолітніх. Передбачається також їх фізичний, трудове та естетичне виховання.

Стаття 15 Федерального закону від 24 червня 1999 визначає підстави і порядок приміщення неповнолітніх у навчально-виховні установи, основні обов'язки адміністрації цих установ. Прокурор здійснює нагляд за виконанням цих вимог закону, а також положень про ці установи. При цьому він стежить за тим, щоб в ці спеціальні навчально-виховні заклади неповнолітні прямували тільки на підставі рішень комісії у справах неповнолітніх, вироку суду чи постанов судді, перевіряє дотримання терміну перебування неповнолітнього в цих навчальних закладах.

Прокурори перевіряють дотримання законності в діяльності навчально-виховних закладів, стежать за тим, щоб їх робота з вихованцями була ефективною. Особливу увагу прокурори звертають на трудове і побутове пристрій осіб, що звільняються з цих установ. Ця вимога викликається тим, що багато хто не повнолітні, що навчаються в спеціальних навчальних закладах, не маючи батьків, по звільненні не можуть визначитися ні за придбаною спеціальності, ні за місцем проживання. У систему профілактики бездоглядності та правопорушень неповнолітніх, крім розглянутих, згідно з Федеральним законом від 24 червня 1999 входять також органи управліннясоціального захисту населення та установ соціального обслуговування, спеціалізовані установи для неповнолітніх, які потребують соціальної реабілітації; органи управління освіти і освітні установи; органи опіки та піклування; органи у справах молоді; органи служби зайнятості та ін Виконання усіма ними законів про попередження бездоглядності та правопорушень неповнолітніх входить в предмет прокурорського нагляду.