Прокурорський нагляд у стадії виконавчого провадження

У стадії виконавчого виробництва реалізуються приписи судів та інших державних органів і громадських організацій, які містяться в їх рішеннях (ст. 338 ЦПК). Винесення судом рішення про задоволення позову ще не означає його автоматичного проведення в життя. Відновлений на роботі громадянин, як незаконно звільнений, може мати на руках позитивне рішення суду, проте якщо керівник підприємства відмовиться виконати рішення суду, воно залишиться нереалізованим, і порушені права та законні інтереси незаконно звільненого громадянина не будуть відновлені. Ефективність та дієвість рішень суду визначається в кінцевому підсумку реальним їх виконанням. Тому прокурори, які здійснюють нагляд за законністю рішень, постанов і ухвал по цивільних справах, зобов'язані приділяти таку ж пильну увагу правильному і своєчасному виконанню рішень суду, яке вони приділяють дотриманню законів в попередніх стадіях цивільного судочинства. Ця функція прокурорів обумовлена вимогами, що випливають зі ст. 1 Закону про прокуратуру, а також з Федерального закону"Про виконавче провадження" від 21 липня 1997 № 119-Ф31.

Предметом нагляду є цивільні справи, виконавче провадження, всі цивільно-процесуальні дії, які вчиняються в стадії виконання рішень, ухвал і постанов суду. Особливе місце серед них займають дії судових приставів-виконавців, регульовані Федеральним законом "Про судових приставів" від 21 липня 1997 р. № 118-ФЗ2 і згаданим вище Федеральним законом "Про виконавче провадження". Діяльність прокурора по нагляду за виконанням зазначених законів судовими приставами здійснюється відповідно до вказівки Генерального прокурора РФ "Про організацію прокурорського нагляду за виконанням законів при здійсненні повноважень судовими приставами" від 6 січня 1999 р. № 1 / 7. У предмет нагляду включаються постанови суду або судді у частині майнових стягнень у справах про адміністративні порушення; виконавчі написи нотаріальних органів; рішення третейських судів; постанови профспілкових комітетів підприємств, установ, організацій по трудових спорах про відшкодування шкоди; постанови прокурорів про виселення в адміністративному порядку громадян , самоправно зайняли житлові приміщення або проживають у будинках, що перебувають в аварійному стані і т. д.

Предметом прокурорського нагляду в стадії виконання рішень є також судові вироки у кримінальних справах у частині дозволу цивільного позову про відшкодування шкоди, заподіяної злочином (ст. 310 КПК). Деякі прокурори, які здійснюють нагляд у стадії виконання рішень у цивільних справах, не надають належного значення розгляду судом у порядкуцивільного судочинства позовів, що випливають з кримінальної справи. Суду, що розглядає кримінальну справу, надано право у виняткових випадках, при неможливості провести докладний розрахунок за цивільним позовом, визнати за цивільним позивачем права на задоволення позову з передачею питання про його розмірах на розгляд суду у порядку цивільного судочинства. У цих випадках прокурори, які беруть участь у розгляді цивільного позову, не завжди враховують, що суд в порядку кримінального судочинства вже позитивно вирішила питання про визнання за цивільним позивачем права на відшкодування збитку, однак вони всупереч вимогам закону входять до обговорення цього питання. Єдине право суду в цьому випадку - це уточнити розміри стягнення.

При здійсненні нагляду значна увага приділяється виконанню рішень суддів про виключення речей з опису. На практиці трапляється так, що слідчий докладає великі зусилля, щоб виявити злочинно нажите майно або цінності, а також майно, яке за вироком суду повинно бути конфісковано та перетворена у дохід держави, проте судді не враховують важливість цього фактора в боротьбі зі злочинністю та з великою легкістю за позовами зацікавлених осіб виносять рішення про виключення з опису речей. У ряді випадків судді навіть не знайомляться з кримінальними справами, за якими проведені відповідні процесуальні дії як слідчими органами, так і судом. За позовами зацікавлених осіб описане майно і цінності безкарно "розтягують",і у результаті злочинно нажите майно і цінності виявляються у володінні близьких або родичів засуджених за скоєння злочинів.

Суб'єктами виконання, згідно зі ст. 3, 5 Федерального закону "Про виконавче провадження" від 21 липня 1997 № 119-ФЗ, є судові пристави-виконавці, підприємства, установи, організації, посадові особи і громадяни. Завдання прокурора полягає в тому, щоб усунути порушення закону, допущені цими суб'єктами.

Особливу увагу прокурори надають перевірці законності та своєчасності виконання рішень суду про відшкодування матеріального збитку, заподіяного підприємствам, установам і організаціям, про поновлення на роботі незаконно звільнених, про виселення з житлового приміщення, про стягнення аліментів на утримання дітей та інших рішень, які спрямовані на відновлення прав і законних інтересів держави, підприємств і організацій, а також громадян.

Прокурор перевіряє законність і обгрунтованість таких рішень у ряді випадків тільки тоді, коли до нього надходять скарги від зацікавлених осіб на відмову відповідних посадових осіб виконати рішення суду. У таких випадках прокурор, використовуючи свої повноваження, вживає заходів до виконання судового рішення. Тим часом від прокурора вимагається, щоб він систематично, а не тільки за що поступили до нього сигналам перевіряв своєчасність та правильність виконання судових рішень. Він зобов'язаний також перевіряти правильність і своєчасність виконання рішень і постанов інших державних органів і громадських організацій. З однаковою ретельністю прокурор перевіряє яксправи, так і виконавче виробництво, що знаходиться у судового пристава-виконавця. Вивчаючи виконавче провадження, прокурор перевіряє правильність оформлення виконавчого листа; відповідність його змісту приписами суду, викладених у рішенні; наявність відповідних документів, доданих до виконавчого листа. Прокурор здійснює нагляд також за дотриманням встановленого порядку стягнення збитків (утримання із зарплати боржника не вище 50%).

Доцільно перевірити всі списані в архів виконавчі документи, особливо за мотивами "безнадії" стягнення заподіяної матеріальної шкоди. За цим можуть ховатися зловживання посадових осіб установ і підприємств, які представляють судовому виконавцю відповідні документи. При визначенні судом солідарної відповідальності прокурору належить перевірити зведене виконавче провадження. Воно знаходиться у судового пристава-виконавця або в канцелярії суду. Він перевіряє, стягнуто чи збиток у повному обсязі, з кого з боржників, роз'яснено чи особі, з якого стягнуто збитки, його право пред'явлення регресного позову до інших боржників.

Прокурору слід звертати увагу також і на те, виробляють чи судові пристави-виконавці повторні перевірки у боржників, майно яких може бути повернуто на колишнє місце після того, як судовий пристав-виконавець переконався в його "відсутності".

Перевіряючи на підприємствах і в організаціях законність виконання рішень суду, прокурори слідкують за тим, щоб керівники спільно з головними бухгалтерами не відкликали необгрунтовано виконавчі листи і не знижували розміру утримань із заробітної плати боржника, встановленого судовим приставом-виконавцем.При перевірці діяльності судового пристава-виконавця прокурор вправі зажадати будь-яку виконавче провадження, вимагати подання йому пояснень при порушенні порядку виконання рішень. При встановленні порушення закону про порядок виконання судового рішення прокурор вносить подання до суду або до місцевих органів юстиції, які зобов'язані вжити заходів до впорядкування виконання рішень і повідомити про це прокуророві (ст. 24 Закону про прокуратуру). У разі порушення судовим приставом-виконавцем закону про порядок виконання рішення суду, у підпорядкуванні якого він перебуває, прокурор приносить до цього суду протест. Якщо відмова від виконання рішень суду носить злочинний характер, прокурор має право порушити проти винних кримінальні переслідування.

Правильна організація роботи прокурорів з перевірки законності виконавчого провадження позитивно впливає на вдосконалення роботи слідчого апарату органів прокуратури і внутрішніх справ. Слідчі не завжди виробляють опис майна в осіб, які вчинили корисливі злочини, або це роблять із запізненням, коли викрадені чи нажиті злочинним шляхом гроші та інші цінності заховані або реалізовані. Слідчі не завжди передають описане майно під відповідальне зберігання конкретним особам, щоб згодом з винних можна було стягнути вартість укритого або реалізованого майна. Не завжди до обвинувального висновку долучаються довідки про розмір завданих збитків та відшкодування шкоди. Маючи в своєму розпорядженні цими відомостями, прокурор вживає заходів до усунення зазначених недоліків у діяльності працівників слідчого апарату по відшкодуваннюматеріального збитку, заподіяного злочинами.