Головна

Участь прокурора встадії відновлення кримінальних справ за нововиявленими обставинами

Поновлення кримінальних справ за нововиявленими обставинами (ст. 384-390 КПК) так само, як і наглядове виробництво, є самостійною стадією кримінального провадження і являє собою істотну гарантію законності при здійсненні правосуддя. Виробництво по справах у зв'язку з новими обставинами дозволяє виправити будь-яку судову помилку з набрало законної сили і навіть виконання обвинувального вироку незалежно від часу його постанови, якщо мова йде про реабілітацію засудженого або полегшення його долі. За нововиявленими обставинами можуть бути переглянуті рішення будь-якого судового органу, аж до постанови, прийнятого Пленумом Верховного Суду Російської Федерації. Прокурор, беручи участь у розгляді кримінальних справ у судах, в межах своєї компетенції вживає заходів у випадках, передбачених законом, до відновлення кримінальних справ за нововиявленими обставинами.

Поновлення кримінальних справ за нововиявленими обставинами як стадія кримінального процесу має ряд істотних особливостей, що відрізняють її від інших стадій процесу. Дуже близька до цієї стадії знаходиться провадження у справі в порядку нагляду. І та і інша стадії можуть наступити лише після того, як вирок суду набрав законної сили і звернений до виконання або знаходиться в стадії виконання, а в ряді випадків вже виконаний. Як при поновленні справ за нововиявленими обставинами, так і при виробництві впорядку нагляду судова помилка може бути виправлена лише шляхом принесення протесту та розгляду його судової наглядовою інстанцією. Схожі риси цих видів перегляду вироків, що вступили в законну силу, тягнуть у ряді випадків їх змішання або підміну одного іншим.

Пленум Верховного Суду СРСР у постанові від 5 квітня 1985 "Про застосування судами законодавства, що регламентує перегляд у порядку нагляду вироків, ухвал і постанов судів у кримінальних справах" вказує, що, якщо сумніви в законності та обгрунтованості вироку пов'язані з обставинами, які не були відомі і виявлені після вступу вироку в законну силу, питання про перегляд такого рішення може бути дозволений тільки в порядку провадження за нововиявленими обставинами. У випадках принесення наглядового протесту за цих обставин суд наглядової інстанції залишає його без задоволення і направляє справу прокурору для відновлення зв'язку з нововиявленими обставинами.

Змішанню перегляду вступили в законну силу вироків постанов і ухвал у порядку нагляду за нововиявленими обставинами в ряді випадків сприяє неправильне тлумачення підстав для цих видів перегляду справ. Необхідно мати на увазі, що перелік підстав до відновлення справ за нововиявленими обставинами (ст. 384 КПК) носить самостійний характер, так само, як і підстави до наглядовому опротестуванню вступили в законну силу вироків (ст. 379 КПК). Особливо важливо дотримати вимогузакону і провести розслідування нововиявлених обставин, а не поспішати зі скасуванням вироку в порядку нагляду тоді, коли мова йде про перевірку сигналів про зловживання слідчого, прокурора чи судді. Чесне ім'я служителя правосуддя повинно всебічно оберігатися.

Відповідно до ст. 384 КПК підставами для поновлення кримінальної справи за нововиявленими обставинами є: 1) встановлена набрав законної сили вироком суду явна хибність показань свідка або висновку експерта, а так само підробленого речових доказів, протоколів слідчих і судових дій та інших документів або явна хибність перекладу, що спричинили за собою постанову необгрунтованого або незаконного вироку; 2) установлення що набрав законної сили вироком суду злочинні зловживання суддів, допущені ними при розгляді даної справи; 3) встановлені набрав законної сили вироком суду злочинні зловживання осіб, які виробляли розслідування у справі, що спричинили постанову необгрунтованого та незаконного вироку або ухвали суду про припинення справи; 4) інші обставини, невідомі суду при постановленні вироку або ухвали, які самі по собі або разом з обставинами, раніше встановленими, доводять невинність засудженого або вчинення ним менш тяжкого або більш тяжкого злочину, ніж те, за - яке він засуджений, а так само доводять винність виправданого або особи, щодо якої справа була припинена.

До інших обставин, невідомим суду, можуть бути віднесені: виявлення факту неосудності засудженого,відбуває покарання; виявлення факту, коли злочинець у період слідства і судового розгляду видавав себе за іншу особу; виявлення живим особи, визнаного убитим, і т. д.

Факти неправильної оцінки показань свідків, потерпілих, висновків експертів не повинні розглядатися прокурором в якості приводів для відновлення справ за нововиявленими обставинами.

Якщо протест в порядку нагляду може бути принесений з підстав, які були відомі в попередніх стадіях процесу і могли бути використані, наприклад, в стадії касаційного провадження, але не отримали там правильної оцінки, то відновлення справи за нововиявленими обставинами можливо лише в тому випадку, якщо протягом строку, обумовленого законом, були встановлені факти, що залишилися невідомими протягом усього ходу судочинства у справі. При цьому важливо підкреслити, що кримінально-процесуальний закон (ст. 384 КПК) говорить про виявлення таких фактів або подій, які об'єктивно існували на момент постанови судом вироку, постанови, визначення, а не таких, які з'явилися після вступу їх у законну силу. Етимологічний зміст поняття "нововиявлені обставини", що міститься в законі, полягає в тому, що ці обставини мають бути новими не за часом виникнення, а новими для слідчого, прокурора і суду. Причому вони повинні бути настільки суттєвими, що при підтвердженні будуть поставлені під сумнів законність і обгрунтованість вироку.

Відновлюючи провадження у справі у зв'язку зщо з'явилися новими обставинами у вигляді зловживання посадових осіб правоохоронних органів, прокурор і суд повинні перш за все переконатися, що ці дії носять характер злочинних, а не інших зловживань і що вони спричинили за собою постанову незаконного або необгрунтованого вироку. До числа таких зловживань необхідно віднести не кожне таке, що суперечить або не відповідає закону, дія слідчого, прокурора або судді, а лише злочинне, тобто дію, здійснення якого карається законом. Мова може йти про фальсифікацію доказів, спонукання обвинуваченого до дачі неправдивих показань, винесення судом завідомо неправосудного вироку і т.п. Необхідно також враховувати, що при наглядному порядку перегляду вироків виробництво слідчих дій неприпустимо, тоді як відновлення справ за нововиявленими обставинами неможливо без виробництва слідчих дій.

Тільки прокурор може порушити провадження в зв'язку з нововиявленими обставинами, судді або суду такого права в кримінальному судочинстві не надано. Їх прерогатива - порушення цивільної справи за нововиявленими обставинами. Якщо прокурор не вбачає підстав для порушення кримінальної справи у зв'язку з нововиявленими обставинами, він відмовляє в цьому своєю мотивованою постановою. Нововиявлені обставини можуть бути встановлені шляхом дослідження як нових доказів, так і повторної перевірки тих, які вже були досліджені судом. Засуджений або виправданий, потерпілий, які були раніше учасниками процесу, можуть бути джерелами отримання додаткової інформації у зв'язку з виниклиминовими обставинами.

Закон встановлює дуже важливе правило: повідомлення про приводи до відновлення справи буде процесуальним підставою для провадження у справі за нововиявленими обставинами лише за умови, якщо цей привід буде підтверджений набрав законної сили вироком (ст. 384 КПК). Аналогічні вимоги пред'являються і у випадках помилковості будь-яких доказів як підстав до відновлення справи за нововиявленими обставинами.

Треба мати на увазі, що лжесвідчення (сюди ж відносяться випадки хибності показань потерпілого), дача експертом неправдивого висновку та ін можуть служити приводом для відновлення справи за нововиявленими обставинами не лише за умови постанови судового вироку відносно таких осіб. Наприклад, у випадках закінчення термінів давності кримінального переслідування, амністії та помилування ці умови будуть бути достатньою підставою для скасування вироку.

Виходячи з принципу стабільності вироку закон (ст. 385 КПК) встановлює наступне правило: перегляд виправдувального вироку, вироку мирового судді, вироку суду апеляційної інстанції, ухвали або постанови про припинення справи, а так само перегляд обвинувального вироку, ухвали, постанови з мотивів м'якості покарання або необхідності застосування до засудженого закону про більш тяжкий злочин допускається лише протягом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності і не пізніше одного року з дня відкриття нових обставин.

У разі пропуску цього терміну незалежно від причин прокурор констатує наявність нового обставиниі припиняє провадження у справі. Заборона перегляду справи після закінчення терміну з дня відкриття нового обставини зберігає своє значення і тоді, коли вказаний термін минув з причини бездіяльності органів слідства, прокуратури або суду, коли з вини посадових осіб цих органів своєчасно не прийнято відповідне рішення. Можуть бути такі випадки, коли всі процесуальні дії, пов'язані з поновленням справи, були проведені вчасно і правильно, але зважаючи на складність фабули справи суд не зміг ухвалити єдино правильного і остаточного рішення. І тоді внаслідок неодноразового скасування ухвали (постанови) суду зазначений у законі термін закінчується. У цьому випадку також діє правило, що міститься в ст. 385 КПК: після закінчення року з дня виявлення нового обставини суд не є повноважним втручатися у вирок. Судова наглядова інстанція, посилаючись на ст. 385 УПК і не входячи в обговорення істоти укладення прокурора, залишає її без розгляду.

Перебіг давності кримінального переслідування припиняється, якщо до закінчення зазначених у законі (ст. 78 КК) термінів особа, яка вчинила злочин, ухиляється від слідства або суду. Обчислення давності в цьому разі починається з моменту вчинення нового злочину.

Якщо особа, яка вчинила злочин, переховується від слідства і суду, в цих випадках перебіг давності відновлюється з моменту затримання особи або явки його с.повінной, Відновлення справи за нововиявленими обставинами може бути виробленотільки з ініціативи прокурора. Висновок прокурора є єдиним процесуальним актом, на основі якого суд приймає згодом рішення про скасування вироку і всіх відбулися рішень у справі (ст. 389 КПК). Збудження виробництва за нововиявленими обставинами ким-небудь, крім прокурора ', неприпустимо. Якщо суд або орган дізнання мають в своєму розпорядженні даних про факти або події, які носять характер нових обставин, вони зобов'язані наявні матеріали направити відповідному прокурору, який в межах своєї компетенції вирішить питання про порушення справи.

Відновити справу вправі прокурор будь-якого рангу: прокурор району, міста, області, краю, республіки, Генеральний прокурор Російської Федерації. Якщо справу порушив і справив розслідування прокурор району чи міста, який не здійснює нагляд за законністю актів суду вищої інстанції (суд суб'єкта РФ), то він відповідно до ст. 387 КПК направляє справу зі своїм висновком вищестоящому прокурору, і останній приймає остаточне рішення. Провести розслідування справи у зв'язку з новими обставинами може як прокурор, так і слідчий. Вони мають право доручати органам дізнання виробництво окремих розшукових або слідчих дій (ст. 127 КПК).

Якщо прокурор у результаті розслідування не вбачає підстав для скасування вироку, він закриває справу виробництвом, виносячи при цьому мотивована постанова (ст. 386 КПК). Про своє рішення він зобов'язаний повідомити зацікавленим особам чи організаціям, а також роз'яснити їм їх право оскаржитийого рішення вищестоящому прокурору. Після закінчення розслідування нововиявлених обставин за наявності підстав для відновлення справи прокурор направляє справу зі своїм ув'язненням у відповідну судову інстанцію (ст. 387 КПК). У висновку (поданні, протесті) проводиться оцінка підсумків розслідування справи, в ньому міститься всебічний аналіз досліджуваних обставин.

Говорячи про особливості провадження у справі в суді, слід зазначити, що відносно вироків (постанов) світових суддів справа поновлюється суддею районного суду; щодо вироків і ухвал районних (міських) народних судів справа поновлюється Президією його вищестоящого суду, тобто обласним, крайовим і прирівняними до них судами; щодо вироків обласних і аналогічних судів - Судової колегією Верховного Суду Російської Федерації; щодо вироків Верховного Суду Російської Федерації - Президією цього суду.

Розгляд укладення прокурора суд виробляє в порядку, встановленому законом для розгляду наглядового протесту (ст. 377 КПК). Це, звичайно, не означає точного копіювання всього судочинства з розгляду наглядового протесту. Тут мають значення лише порядок судочинства, форма участі прокурора при розгляді справи та порядок прийняття ухвали або постанови суду, що розглядає висновок прокурора. Участь прокурора в засіданні суду є обов'язковим.

Питання про допуск до участі у розгляді справи засудженого, виправданого або захисника, законного представника неповнолітнього, потерпілого або його представника, цивільного позивача, цивільного відповідача або їх представників вирішується судомзалежно від приводу до відновлення справ за нововиявленими обставинами. Прокурор у зв'язку з цим дає відповідний висновок.

Усні пояснення цих осіб, з якими вони виступають у судовому засіданні, особливо коли мова йде про скасування вироку у зв'язку з новими обставинами, що випливають з показань засудженого, виправданого або потерпілого, мають важливе значення. Прокурор зобов'язаний заявити або підтримати заявлене клопотання про допуск зазначених вище учасників процесу до участі в судовому розгляді, якщо їх пояснення будуть сприяти встановленню істини. Доповідач, викладаючи обставини справи у зв'язку з укладенням прокурора, зобов'язаний однаково глибоко і грунтовно вивчити як докази, покладені в основу укладення прокурора, так і всю сукупність доказів у справі, вирок за яким пропонується скасувати. Від нього потрібні крім доброго знання матеріалів справи об'єктивність і неупередженість, а також здатність передбачати наслідки скасування вироку та результати подальшого провадження у справі. Беруть участь у судовому засіданні особи, в тому числі і прокурор, вправі ставити запитання доповідачу.

Після закінчення обговорення матеріалів, що послужили підставою для внесення справи на розгляд суду, прокурор дає висновок про обгрунтованість відновлення справи за нововиявленими обставинами і пропонує суду у справі відповідне рішення.

За наявності підстав суд у стадії наглядового виробництва вправі при розгляді протесту прокурора прийняти будь-яке рішення із зазначених узаконі (ст. 378, 380 КПК), у тому числі: пом'якшити покарання, застосувати закон про менш тяжкий злочин, виключити окремі епізоди обвинувачення, знизити суму цивільного позову і т. д. Повноваження ж суду при розгляді справи за висновком прокурора у зв'язку з нововиявленими обставинами надто обмежені: скасування вироку з подальшим новим розслідуванням або судовим розглядом або припинення справи виробництвом, а також відхилення укладення прокурора (ст. 389 КПК). При цьому як прокурор у своєму висновку в судовому засіданні, так і суд у своєму визначенні (постанові) не вправі перший - пропонувати, а другий - вказувати про внесення будь-яких змін у вирок. Суд, розглядаючи висновок прокурора, зобов'язаний перевірити справу в повному обсязі щодо всіх засуджених, в цьому полягає ревізійне початок виробництва за нововиявленими обставинами. Визначення або постанову суду як в описовій, так і в резолютивній частині повинно стосуватися законності і обгрунтованості вироку тільки в межах укладення прокурора. Якщо суд дає оцінку законності і обгрунтованості вироку в цілому, то він тим самим "закриває" шлях інший, наглядової інстанції втручатися в судові рішення з підстав, передбачених законом про провадження у справі в порядку нагляду.

Якщо одна і та ж наглядова інстанція не має права вдруге розглянути справу за протестом на ті самі вирок, ухвалу і постанову ввідносно одного і того ж засудженого (виправданого) хоча б і з інших підстав (п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 5 квітня 1985 р.), то, коли мова йде про перегляд справи за нововиявленими обставинами, це правило не діє. Попередній розгляд справи в апеляційному, касаційному або наглядному порядку не перешкоджає його розгляду в тій же судовій інстанції в порядку відновлення справи за нововиявленими обставинами (ст. 388 УПК). У разі скасування вироку справа направляється для виробництва повторного попереднього слідства або судового розгляду. Кримінальна справа може бути направлена на новий розгляд також зі стадії підготовки справи до слухання, якщо виявлене підстава для відновлення справи пов'язано з судочинством саме в цій стадії процесу, коли визнається незаконним і необгрунтованим постанову судді.

Якщо встановлені слідством факти, що є підставою для відновлення справи за нововиявленими обставинами, є приводом для визнання незаконним або необгрунтованим тільки ухвали суду апеляційної чи касаційної інстанції, справа повертається для розгляду зі стадії апеляційного чи касаційного виробництва.

Судочинство у справі після його відновлення в зв'язку з нововиявленими обставинами, в тому числі оскарження та Опротестування постанови судом вироку, проводиться на загальних підставах. При провадженні в справі повторного попереднього слідства слідчий не пов'язаний ні об'ємом початкового обвинувачення, ні його юридичною оцінкою. Суд також приповторному розгляді справи по суті не пов'язаний ні первісної, юридичною оцінкою злочину, ні розміром покарання, призначеним скасованим вироком. При новому апеляційному чи касаційному розгляді суд, виходячи з вимог закону, має право застосовувати будь-яке рішення із зазначених у ст. 339, 494 КПК.

Прокурори, як правило, по таких справах незалежно від їх характеру і тяжкості наступили наслідків беруть участь у їх розгляді судом першої апеляційної або касаційної інстанцій.