Класифікація законів

Наявність у законі обов'язкових складових частин (введення-диспозиція - санкція; див. вище, I.4.3), зумовило внутрішню типологію законодавчих актів. Головним класифікуючих елементом є остаточний - санкція. І залежно від вмісту цього елемента, від характеру санкції, сформувалося кілька видів законів. Додатковим організуючим моментом змісту законодавчого акту повинна була бути точна приналежність його до одного зі сформованих видів: не могло бути закону, який міг би розцінюватися як не належить ні до одного з цих класів або до двох класів разом. Склалося в римському праві три основні й один додатковий вид законів.

Закони вчинені (legesperfectae) припускали конкретне заборона будь-якого діяння, будь-якого порушення правових приписів.І якщо це діяння все-таки відбувалося, то воно оголошувалося недійсним, не народжуються юридичних наслідків. Але ніяких інших наслідків або невигідний для що беруть участь осіб такий закон не передбачав. Наприклад, заповіт, складений неправовим способом, не мало сили, і спадкоємці позбавлялися права скористатися його розпорядженнями, але не терпіли інших утисків (штрафу тощо).

Закони не цілком досконалі (legesminusquamperfectae) припускали заборона будь-якого діяння або порушення правових приписів, але не оголошували його споконвічно недійсним, а передбачали власне санкцію-покарання за порушення закону або права. Такі були у величезній більшості кримінальні закони, але такими могли бути і закони з питань приватних прав: так, спадкоємець, який отримав за заповітом понад тієї частки, яку він міг отримати за законом, не тільки терпів відповідне зменшення своєї частки, але ще й сплачував штраф , або взагалі платив штраф, що перевершує його частку.

Закони недосконалі (legesimperfectae) не скасовували дійсності скоєних у порушення їх приписів дій, але і не накладали ніяких за те покарань або інших обмежень. Це були головним чином організують порядок правовідносин законодавчі акти, в яких укладалися загальні нормативні вимоги, процедури, гарантії дійсності юридичних дій і т.п. До цього виду законів належать, у тому числі всі акти публічно-правового змісту: про повноваження влади, про характер діяльності тих чи інших установ і т.п.

Додатковий класифікаційний підвидсклали закони більш ніж цілком вчинені (legesplusquamperfectae), який власне догматика класичної епохи не знала, але який представлений рядом законодавчих актів. Згідно з цими законами, не тільки здійснене в суперечність їх вимог діяння оголошувалося юридично недійсним, але ще й накладалося покарання за посягання на встановлений правовий порядок.