Підсумкові зауваження

Соціально-філософський аналіз проблем культури логічно було б завершити зауваженнями про те, як саме виглядає з позицій сучасної соціальної теорії сама будівля культурології і який його теоретико-пізнавальний статус.

До кінця XX століття зясувалося, що культурологія може претендувати на роль особливої соціально-гуманітарної дисципліни. Правда, вона при всьому тому виступає як складно організоване освіту. Щоб не витрачати багато місця на спеціальне обгрунтування цієї думки, безумовно, яка потребує обгрунтування, просто позначу субдісціпліни культурології, якою вона структурно представляється на порозі нового тисячоліття.

До складу культурології на правах субдісціплін повинні, як я вважаю, увійти: філософія культури (предмет - сутність культури, основною питання - місце культури у всесвіті), теорія культури (предмет - будова культури, основною питання - загальні принципи трансформації культури), соціологія культури (предмет - соціальне буття культури, основне питання - взаємозвязок Есенціальна та феноменологічного підходів до культури), теорія соціокультурної діяльності (предмет - культурна анімація, основне питання - природа інновації в культурі), історія культури (предмет - історичний шлях розвитку культури, основне питання -- закономірності історичного розвитку культурних феноменів).

Цією лекцією зовсім не вичерпується зміст соціально-філософського аналізу культури - воно, навпаки, залишається лише злегка наміченим, позначених. Особливо при цьому постраждала феноменологія культури: який же розповідь про культурології може обійтися без згадки релігії, моралі або сучасної масової культури як культурних феноменів?! Але й з такого уривчасто нарису філософсько-культурологічної проблематики, я вважаю, легко зробити висновок, що найближче майбутнє філософської науки неодмінно поставить в центр теоретико-соціального вивчення саме культуру.