Сучасні західні унітарно-стадіальні концепції

Хоча плюрально прихильники-циклічного підходу існують на Заході і зараз (С. П. Хантінгтон), проте в цілому він там давно вже втратив колишню популярність. З 50-60-х рр.. XX ст. на Заході почалося відродження унітарно-стадіальних концепцій в етнології (Л. Уайт, Дж. Стюард, Е. Сервіс, М. Фрід, М. Салінз тощо) і соціології (Г. Ленський, О. Д. Дункан, Дж. Матрас , Т. Пар-сонс та ін.) Унітарно-стадіальних характер носили майже всі ранні теорії модернізації (У. У. Ростоу, Ш. Ейзенстадт, С. Блек). До найвідоміших сучасних унітарно-стадіальних концепціям відносяться теорія індустріального товариства (Ж. Фурастьє, Р. Арон) і змінила її теорія постіндустріального (сверхіндустріального, технотронного, інформаційного, сервісного і т.п.) Товариства (Д. Белл, А. Турен, О. Тоффлер, І. Ілліч, І. Масуда та багато інших. ін). Всі ці концепції являють собою стадіальні типології соціоісторіческіх організмів. В ортодоксальних концепціях постіндустріального суспільства вироблена такі три типи суспільства, як аграрне, індустріальне та постіндустріальне, які являють собою послідовно змінюються стадії розвитку людства.