люблінська унія та її наслідки для україни

Кримінальне право та процес




Чинний Кримінальний кодекс Туркменистану був прийнятий 12 червня 1997 і введено в дію з 1 січня 1998 р. (з подальшими змінами від 26 березня 1998 р.), замінивши собою Туркменської КК РСР 1961

У цілому новий КК заснований на модельному кримінальному кодексі для держав СНД і часто майже дослівно відтворює російський КК. У ньому 359 статей. Серед особливостей туркменського Кодексу - виділення в самостійні склади таких злочинів, як викрадення жінки з метою вступу у фактичні шлюбні відносини (ст.127), добровільне мужолозтво (ч.1 ст.135) заняття проституцією (ст.138), звідництво (ст .141), сутенерство (ст.142), полігамія (ст.163), посягання на Президента Туркменистану (ст.176), блокування транспортних комунікацій (ст.278).

КК передбачає наступні види покарань: покладання обов'язку загладити заподіяну шкоду, штраф, позбавлення права займати визначені посади або займатись певною діяльністю позбавлення державних нагород, військових та інших звань, виправні роботи, позбавлення волі, конфіскація майна, смертна кара. Позбавлення волі може призначатися на термін від шести місяців до 20 років.

Смертна кара раніше була передбачена за 13 злочинів, в тому числі за злочини, пов'язані з наркотиками. За кількістю страт на душу населення Туркменістан до 1999 р. займав перше місце у світі, багато разів випереджаючи такі країни, як КНР чи Іран. У 1996 р. тут була розстріляно 123 людини. 6 січня 1999 Президент Туркменістану ввів своїм указом мораторій на застосування смертної кари. Рішенням від Народної ради 28 грудня 1999 смертна кара в Туркменістані була скасована. 29 грудня 1999 в ст.20 Конституції Туркменістану внесли зміни, якими проголошено: "Страта в Туркменістані повністю скасовується і навіки забороняється першим Президентом Туркменістану Сапармуратом Туркменбаші".

Кримінальний процес як і раніше, регулюється КПК 1961 р. (з змінами).

Чинна Конституція Туркменістану 1992 закріплює ряд важливих кримінально-процесуальні гарантій прав особистості. У ній, зокрема, установлюється, що громадянин можливо заарештований лише за наявності наче зазначених у законі підстав з рішенням суду або з санкції прокурора (ч.2 ст.21). Никто не може бути примушений до дачі показань і пояснень проти самого себе і близьких родичів. Докази, отримані під впливом психічного або фізичного впливу, а також іншими незаконними методами, визнаються що не мають юридичної сили (ст.42). Правосуддя здійснюється на основі змагальності та рівності сторін. Сторони право мають на оскарження рішень, вироків та інших судових постанов всіх судів Туркменистану (ст.107). Право на професійну визнається юридичну допомогу на будь-якій стадії судочинства (ст.108).

Основним джерелом кримінально-виконавчого права залишається Виправно-трудовий кодекс 1971 р. (із змінами).

репродуктивное здоровье доклад