Органи державного нагляду і громадського контролю за дотриманням трудового законодавства

У ст. 352 ТК РФ перераховані основні способи захисту трудових прав працівників. До їх числа віднесені: 1) державний нагляд за дотриманням трудового законодавства; 2) захист трудових прав працівників професійними спілками; 3) самозахист трудових прав. Відповідно до ч. 4 ст. 37 Конституції РФ до числа способів захисту трудових прав працівників слід віднести ведення індивідуальних та колективних трудових спорів. У законодавстві перелік можливих варіантів відновлення порушеного права працівників не визначено вичерпним чином. У ч. 2 ст. 45 Конституції РФ кожному гарантується захист своїх прав, у тому числі й у сфері праці, не забороненими законом способами. Тому працівник може використовувати різні способи захисту порушеного права, що не заборонені федеральним законом.

Одним зі способів захисту трудових прав працівників є державний нагляд за дотриманням трудового законодавства. Нагляд за дотриманням трудових прав працівників можуть здійснювати повноважні державні органи. Як правило, підставою для їх втручання в трудові відносини є звернення працівника з заявою про відновлення порушеного права. Однак у встановлених федеральним законом випадках державні органи з нагляду за дотриманням норм трудового права можуть виступати на захист невизначеного кола працівників, наприклад, при здійсненні діяльності, спрямованої на визнання нечинними нормативних правових актів.

Державні органи з нагляду за дотриманням трудового законодавства перераховані в ст. 353 ТК РФ. Однак правове положення цих органів (із змінами від 20.05.2004 р. № 649), змінилося у звязку з виданням Указу Президента РФ від 9 березня 2004 року № 314 "Про систему і структуру федеральних органів виконавчої влади", оскільки основні органи нагляду за дотриманням трудового законодавства входять в систему державної виконавчої влади.

Органом державного нагляду за дотриманням норм трудового права є державна інспекція праці, яка до видання зазначеного Указу Президента РФ, перебувала у віданні Мінпраці РФ та його регіональних органів. В даний час створюється Федеральна служба з праці та зайнятості у віданні Міністерства охорони здоровя і соціального розвитку РФ, яка буде здійснювати державний нагляд за дотриманням трудового законодавства. У цій Федеральній службі перебуватиме державна інспекція праці.

У ч. 2 ст. 353 ТК РФ до числа органів державного нагляду за дотриманням трудового законодавства в окремих галузях і на окремих обєктах промисловості віднесені спеціально уповноважені органи, які відповідно до Указу Президента РФ від 9 березня 2004 року № 314 також мають статус федеральної служби. У ст. 366 ТК РФ до числа спеціально уповноважених органів віднесений Державний гірський і промисловий нагляд, який названим Указом Президента РФ перетворений у Федеральну службу з екологічного, технологічного і атомного нагляду, що знаходиться в безпосередньому віданні Уряду РФ.

Спеціально уповноваженим органом з нагляду за дотриманням заходів безпеки під час обслуговування електричних і теплоіспользующіх установок в ст. 367 ТК РФ названі органи державного енергетичного нагляду. Указом Президента РФ від 9 березня 2004 року № 314 функції щодо здійснення даного виду нагляду також передані Федеральній службі з екологічного, технологічного і атомного нагляду.

У ст. 368 ТК РФ спеціально уповноваженим органом з нагляду за дотриманням санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних норм і правил названі органи державного санітарно-епідеміологічного нагляду. Указом Президента РФ від 9 березня 2004 року № 314 функції щодо здійснення державного нагляду за дотриманням зазначених норм і правил передані Федеральній службі з нагляду в сфері захисту прав споживачів і благополуччя людини, яка знаходиться у віданні Міністерства охорони здоровя і соціального розвитку РФ.

У ст. 369 ТК РФ спеціально уповноваженим органом за дотриманням правил з ядерної та радіаційної безпеки названий Федеральний нагляд з ядерної та радіаційної

безпеки (Держатомнагляд Росії). Указом Президента РФ від 9 березня 2004 року № 314 функції щодо здійснення даного виду нагляду передані Федеральній службі по екологічному, технологічному і по атомного нагляду, що знаходиться у веденні Уряду РФ.

Державний нагляд за дотриманням трудового законодавства здійснює Генеральний прокурор РФ і підлеглі ему прокурори відповідно до наявної у них компетенції. Відповідно до п. 1 ст. 45 ЦПК прокурор може виступити на захист невизначеного кола працівників шляхом предявлення в суді вимог про визнання нечинними нормативних правових актів. Зокрема, прокурори Генеральної прокуратури РФ можуть звертатися із заявою про визнання нечинними будь-яких нормативних правових актів у сфері праці. Прокурори субєктів Російської Федерації можуть вимагати в суді визнання нечинними нормативних правових актів відповідного субєкта РФ, органів місцевого самоврядування, локальних актів організацій, які діють на території їхньої юрисдикції. Районні (міські) прокурори можуть вимагати визнання нечинними нормативних правових актів відповідного органу місцевого самоврядування, а також локальних нормативних правових актів організацій, що діють на території їхньої юрисдикції. Таким чином, реалізація наглядових повноважень прокурорів у сфері нормативного регулювання закінчується зверненням до суду, який за заявою прокурора може визнати нормативний правовий акт не чинним, тобто не породжує правових наслідків з моменту вступу судового рішення в законну силу.

Відповідно до ст. 39 ЦПК прокурор може виступити на захист прав і свобод конкретного
громадянина тільки на підставі поданої ним заяви. Однак прокурор не має владних
повноважень для впливу на роботодавця, що допустив порушення трудових прав
громадянина. У звязку з чим при захисті прав і законних інтересів конкретного громадянина
прокурор може зажадати їх усунення в судовому порядку. Причому звернення прокурора в
суд на захист конкретного громадянина може відбутися на підставі п. 1 ст. 45 ЦПК РФ, якщо
громадянин за станом здоровя, віком, недієздатності та з інших поважних причин
не може самостійно захистити свої права. До числа таких причин може бути віднесено
відсутність у працівника навичок для ведення судової справи про відновлення порушеного
права. Отже, для звернення прокурора на захист трудових прав конкретного громадянина
повинні бути доведені наступні юридично значимі обставини. По-перше, наявність
звернення громадянина до прокурора з метою захисту порушеного права, що підтверджується
письмовою заявою громадянина. По-друге, наявність поважних причин для вступу
прокурора у цивільний процес з метою захисту прав конкретного громадянина. Дане обс
тоятельство також підтверджується заявою громадянина, в якому вказані такі причини, і
вказівкою на ці причини в заяві прокурора, що подається до суду. Таким чином, при
здійсненні наглядових функцій щодо захисту прав і свобод конкретного громадянина прокурор
також не має владних повноважень для впливу на роботодавця для усунення
допущених ним порушень. Тому у примусовій формі прокурор може відновити
порушене право лише в судовому порядку.

У звязку з чим діяльність прокуратури з нагляду за дотриманням трудового законодавства у випадку виявлення порушень прав працівників закінчується у суді заявою про усунення вказаних порушень.

Відповідно до ч. 3 ст. 353 ТК РФ внутрішньовідомчий нагляд за дотриманням трудового законодавства у підвідомчих організаціях здійснюють федеральні органи виконавчої влада, органи виконавчої влади АР Крим та органи місцевого самоврядування. У звязку з чим працівники організацій, які знаходяться у веденні державних органів виконавчої влади та місцевого самоврядування органів, можуть звернутися із заявою до цих органів з метою усунення порушень трудових прав. У свою чергу зазначені органи можуть вимагати від керівників підвідомчих організацій усунення порушень трудових прав робітників.

Громадський контроль за дотриманням трудового законодавства можуть здійснювати професійні спілки в особі відповідних органів. На підставі ст. 370 ТК РФ загальноросійські професійні спілки і їх обєднання, міжрегіональних, а також територіальні обєднання (асоціацію) організації професійних спілок з метою здійснення контролю за дотриманням норм трудового права можуть створювати правові та технічні інспекції праці професійних спілок, які діють на підставі прийнятих ними положень, а також відповідно до типового положення відповідного професійних спілок загальноросійського обєднання. Профспілкові інспектори праці у встановленому порядку мають право без перешкод відвідувати організації, в яких працюють члени профспілки, з метою здійснення громадського контролю за дотриманням їхніх прав. Відповідно до ч. ст 6. 370 ТК РФ профспілкові інспектори праці, уповноважені (довірені) особи по охороні праці мають право: 1) здійснювати контроль за дотриманням

роботодавцем норм трудового права по відношенню до членів відповідної профспілки; 2) вести незалежну експертизу умов праці і забезпечення безпеки працівників організації, 3) брати участь у розслідуванні нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; 4) отримувати інформацію від представників роботодавця про стан умов та охорони праці, а також про всі нещасні випадки на виробництві і професійних захворюваннях; +5) захищати права та інтереси членів професійної спілки з питань відшкодування шкоди, заподіяної їх здоровю на роботі; 6) предявляти роботодавцям вимоги про припинення робіт у випадках безпосередньої загрози життю та здоровю працівників ; 7) надсилати роботодавцям подання про усунення порушень трудових прав працівників, які обовязкові для розгляду повноважними представниками роботодавця; 8) здійснювати перевірку стану умов і охорони праці, виконання зобовязань роботодавцем за колективним договором та угодою; 9) брати участь у роботі комісій з випробувань та прийому в експлуатацію виробничих обєктів і засобів виробництва в якості незалежних експертів; 10) брати участь у розгляді трудових спорів з метою захисту прав своїх членів; 11) брати участь у розробці законів та інших нормативних правових актів, що містять норми трудового права; 12) звертатися до відповідних органів з вимогами про залучення до відповідальності осіб, винних у порушенні трудових прав працівників. Відповідно до ст ч. 7. 370 ТК РФ профспілки, їх інспекції праці під час здійснення громадського контролю взаємодіють із державними органами з нагляду за дотриманням трудового норм права. Професійні спілки на підставі висновку інспекції праці можуть підготувати заяву в судовий орган із захисту прав невизначеного кола осіб. Профспілка має право оскаржити нормативний правовий акт будь-якого рівня на предмет його визнання таким, що суперечить федеральному або регіонального закону. Визнання нормативного правового акта нечинним виключає можливість його застосування з часу набрання законної сили рішенням суду. За згодою працівника, вираженого в письмовій формі, професійні спілки можуть звертатися на захист прав у державні органи з нагляду за дотриманням трудового законодавства, а також до суду. У цьому випадку інтереси працівника може представляти профспілковий інспектор або уповноважений по охороні праці. Таким чином, реалізація повноважень з громадського контролю за дотриманням трудових прав працівників також може закінчуватися зверненням до державних органів, що мають механізми щодо відновлення порушених прав працівників.