Сфера дії законодавства про колективні договори і угоди

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону РФ "Про колективні договори і угоди" від 11 березня 1992 року з наступними змінами і доповненнями законодавство про колективні договори і угоди поширюється на всіх роботодавців, працівників, представників роботодавців і представників працівників, а також органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Дане формулювання дозволяє зробити висновок про те, що сфера застосування законодавства про колективні договори і угоди нітрохи не менше області застосування трудового законодавства. Отже, в законодавстві про колективні договори і угоди можуть зявитися норми, що регламентують відносини, що становлять предмет трудового права. Однак застосування законодавства про колективні договори і угоди не може бути обмежена відносинами, що входять в предмет трудового права. Очевидно, що область застосування законодавства про колективні договори і угоди набагато ширше.

Не можна не помітити, що законодавство про колективні договори і угоди може застосовуватися до осіб, які не залучені в сферу застосування трудового законодавства. Відповідно до ч. 6 ст. 11 ТК РФ трудове законодавство не поширюється на військовослужбовців під час виконання ними обовязків військової служби. Однак це правило не виключає можливості створення профспілок у Збройних силах РФ, а також укладення колективних договорів і угод від імені військовослужбовців профспілками з органами виконавчої влади, що здійснюють управління військовою службою. У п. 1 ст. 9 Конвенції МОП № 87 про свободу асоціації та захист права на організацію сказано про те, що національне законодавство визначає можливі межі діяльності профспілок у збройних силах і поліції. Обмеження прав профспілок, що діють в збройних силах і в міліції, повязано з відсутністю можливості здійснювати захист прав своїх членів шляхом проведення страйку.

В іншому профспілки мають аналогічні з профспілками інших організацій права, в тому числі і право на ведення колективних переговорів, укладення колективних договорів і угод.

У звязку з чим і профспілка працівників міліції має право вимагати укладання професійного угоди з відповідним органом виконавчої влади, а також і колективних договорів. Звичайно, можливості органів виконавчої влади щодо поліпшення становища службовців порівняно з чинним законодавством на рівні колективних договорів і угод обмежені, але ці обмеження не можуть бути непереборною перешкодою для укладання колдоговорів і угод, спрямованих на захист прав та інтересів осіб, які проходять службу в збройних силах та органах внутрішніх справ.

У ч. 6 ст. 11 ТК РФ сказано і про те, що на осіб, які уклали цивільно-правові договори про працю, трудове законодавство не поширюється. Хоча в колективному договорі і угоди можуть зявитися норми, спрямовані на захист інтересів осіб, що уклали з роботодавцем цивільно-правові договори про працю. Наприклад, цим особам може бути надано право на додаткове пенсійне забезпечення за рахунок коштів роботодавця, якщо вони відпрацювали на підставі цивільно-правових договорів про працю на користь роботодавця встановлений у колективному договорі або угоді термін. Законодавство про колективні договори і угоди не виключає можливості надання особам, які працюють в інтересах роботодавця на підставі цивільно-правових договорів про працю, та інші соціальні пільги за рахунок коштів роботодавця. Умови про це можуть бути включені як у колективні договори, так і в угоди.

Таким чином, по колу осіб сфера застосування законодавства про колективні договори і угоди набагато ширше, ніж область застосування трудового законодавства. Зокрема, законодавство про колективні договори і угоди може бути застосоване до осіб, які проходять службу, що працює на підставі цивільно-правових договорів про працю, на яких трудове законодавство не поширюється.

Відносини, до яких можуть бути застосовані нормативи колективних договорів та угод, також виходять за рамки предмета трудового права. Наприклад, в колективних договорах, угодах за рахунок коштів роботодавця може бути передбачено надання житлової площі працівникам, медичне обслуговування, надання

різних майнових прав. Дані відносини не входять в предмет трудового права, але можуть стати предметом регулювання в колективні договори і угоди. Тому й по колу регульованих відносин зміст колективних договорів і угод виходить за межі предмета трудового права.

Сфера застосування законодавства про колективні договори і угоди не може бути визначена так чітко, як це зроблено при визначенні предмета трудового права. У ст.1 ТК РФ дан перелік відносин, що входять в предмет трудового права. До інших відносин норми трудового права можуть бути застосовані за аналогією. Відносини, які можуть бути регламентовані на рівні колективних договорів та угод, неможливо визначити настільки виразно. Тому коло цих відносин визначається учасниками колективних переговорів щодо укладання колективних договорів та угод, виходячи з наявних у них фінансових можливостей.

У звязку з викладеним можна констатувати, що коло відносин, що складають предмет трудового права, визначається чинним законодавством. Тоді як перелік відносин, що потрапляють в сферу застосування законодавства про колективні договори і угоди, визначається не тільки законодавством, але й безпосередньо сторонами названих договорів про працю. Сторони колективних договорів і угод можуть істотно розширити перелік регульованих ними відносин в порівнянні з колом відносин, що включаються відповідно до законодавства в предмет трудового права.

Таким чином, і по колу осіб, і по колу регульованих відносин область застосування законодавства про колективні договори і угоди набагато ширше, ніж сфера застосування норм трудового права, що є у змісті трудового законодавства.