Участь Служби з врегулювання колективних трудових спорів (Служби) в їх розвязанні

Відповідно до ч. 1 ст. 407 ТК РФ Служба по врегулюванню колективних трудових спорів
(Служба) є системою державних органів (підрозділів), які формуються в
складі федерального органу виконавчої влади, який відає питаннями трудових
відносин, відповідних органів виконавчої влади АР Крим та
органів місцевого самоврядування, яка призначена для сприяння у врегулюванні
колективних трудових суперечок шляхом організації примирних процедур і участі в них.
Таким чином, існує Служба для організації примирних процедур і участі в них з
метою врегулювання розбіжностей, що складають предмет колективного трудового спору. Для
досягнення цієї мети в ч. 2

ст. 407 ТК РФ Службі надані наступні повноваження: +1) по здійсненню повідомної реєстрації колективних трудових спорів; 2) з перевірки в разі необхідності повноважень представників сторін колективного трудового спору; 3) з формування списку трудових арбітрів; 4) щодо проведення підготовки трудових арбітрів, які спеціалізуються в розгляді колективних трудових спорів; +5) з виявлення та узагальнення причин колективних трудових суперечок, по підготовці пропозицій щодо їх усунення; 6) з організації в установленому порядку фінансування примирних процедур; 7) з організації роботи по врегулюванню колективних трудових спорів у взаємодії з представниками працівників і роботодавців, органами державної влади та органами місцевої самоврядування.

Федеральна служба по праці і зайнятості знаходиться в даний час у віданні Міністерства охорони здоровя і соціального розвитку РФ. Структурним підрозділом Федеральної служби з праці та працевлаштування є Служба по врегулюванню колективних трудових спорів (Служба), у вигляді окремих підрозділів вона може існувати на рівні органів виконавчої влади субєктів Російської Федерації. Аналогічні підрозділи можуть бути створені в загального військового обовязку.

Повноваження Служби безпосередньо повязані з правами та обовязками сторін колективної трудової суперечки, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Кожна з боків колективного трудового спору вправі звернутися у відповідний підрозділ Служби із заявою про реєстрацію колективного трудового спору. Після отримання такої заяви у Служби виникає обовязок по реєстрації колективного трудового спору. У повідомленні про реєстрацію, що подається посадовими особами підрозділу Служби стороні колективного трудового спору, що звернулася до Служби, можуть бути зазначені розбіжності, які відповідно до законодавства не можуть входити в предмет колективного трудового спору. У силу чого такі розбіжності мають бути вирішені в іншому порядку.

Сторони колективного трудового спору мають мати уповноважених представників при його веденні. Відсутність таких представників не дає змоги проводити примирливі процедури та укласти угоду про врегулювання розбіжностей, що складають предмет колективного трудового спору. У звязку з чим за вимогою працівників Служби, які беруть участь у врегулюванні розбіжностей, що входять в предмет колективного трудового спору, представники його сторін повинні підтвердити свої повноваження. Повноваження представників роботодавця можуть бути підтверджені наказом (розпорядженням) або довіреністю повноважного представника роботодавця. При цьому повинні бути визначені повноваження представників роботодавця, зокрема, щодо участі в примирних процедурах, укладання угод на певних умовах, у тому числі повязаних з наданням додаткових пільг і переваг працівникам за рахунок коштів роботодавця. Повноваження представників працівників підтверджуються рішенням їх представницького органу, наприклад, протоколом зборів (конференції) працівників організації або відокремленого структурного підрозділу, у якому виник колективний трудовий спір, довіреністю профспілки організації, що обєднує більше половини працівників. Повноваження працівників з укладання угод на відповідних умовах також слід визначати в документах, що підтверджують їх повноваження. Відсутність чіткого визначення повноважень представників роботодавця та працівників за ведення колективного трудового спору робить спірними укладені між ними угоди. Зокрема, подібні угоди можуть бути оскаржені зацікавленими особами у звязку з їх висновком представниками, не наділених відповідними повноваженнями.

Повноважні представники роботодавця та працівників має право вимагати від підрозділи Служби надання списку трудових арбітрів із метою формування трудового арбітражу. У цьому випадку у Служби виникає обовязок по наданню такого списку а також з надання сприяння сторонам колективного трудового спору в залученні до врегулювання обраних ними арбітрів.

На вимогу боків колективного трудового спору Служба має представити їм інформацію про рівень професійної освіти трудових арбітрів, підвищувати їх професійні навички шляхом організації навчання.

Служба має право направити свої пропозиції з усунення причин та умов колективних трудових спорів роботодавцям, профспілкам (їх обєднанням), органам виконавчої влади, місцевого самоврядування, які повинні їх розглянути і прийняти в межах наявної у них компетенції заходи щодо їх усунення.

Служба зобовязана при зверненні боків колективного трудового спору організувати з дотриманням чинного законодавства фінансування примирних процедур. Зокрема, арбітри, що знаходяться в штаті підрозділів Служби, повинні виконувати свою трудову функцію по участі в примирних процедурах за виплачується їм заробітну плату. По відношенню до інших арбітрам боку колективного трудового спору за участю представників Служби можуть укласти угоду про компенсацію їм понесених витрат, повязаних з участю в примирних процедурах.

За клопотанням боку колективного трудового спору працівники Служби сприяють з організації примирних процедур, зокрема з розгляду колективного трудового спору примирною комісією, за участю посередника або в трудовому арбітражі. Представники Служби можуть звертатися до органів виконавчої влади, місцевого органи самоврядування з метою прийняття ними в межах наявною компетенції заходів для врегулювання розбіжностей, що входять в предмет колективного трудового спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 ТК РФ працівники Служби у предявленні посвідчення встановленого зразка можуть безперешкодно відвідувати організації, їх відокремлені структурні підрозділи з метою врегулювання колективних трудових спорів, виявлення та усунення причин, що породжують такі суперечки. Тому працівники Служби у клопотанням боків колективного трудового спору можуть бути присутніми при проведенні ними примирних процедур, брати участь у врегулюванні виниклих між ними розбіжностей, контролювати дотримання прийнятих за участю Служби угод щодо врегулювання колективного трудового спору. Невиконання повноважними представниками роботодавця законних вимог працівників Служби є порушенням трудового законодавства, за вчинення якого вони можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності.

Таким чином, Служба по врегулюванню колективних трудових спорів покликана сприяти сторонам колективного трудового спору в організації та проведенні примирних процедур, а також виявляти причини виникнення колективних трудових спорів та вносити пропозиції щодо їх усунення.