Поняття трудового права як галузі права

Трудове право, як самостійна галузь, має свій предмет і метод. Тому визначення галузі трудового права має вказувати на особливості предмета і методу даної галузі російського законодавства.

Слід памятати, що предметом будь-якої галузі права є відносини, на регулювання яких спрямовані правові норми. Далеко не всі відносини, що виникають в суспільстві, вимагають і мають правову регламентацію. Сказане відноситься і до відносин, що складаються у сфері праці. Людина може працювати виключно для себе, наприклад, написати роман, який не публікується, вирощувати картоплю на своїй дачній ділянці. Однак зазначені відносини не вимагають державного втручання. У звязку з чим вони не врегульовані нормами права.

Але як тільки людина виходить з уз особистого та сімейного праці і стає на шлях отримання матеріальної винагороди за виконану роботу, держава наказує певні правила поведінки. Їх дотримання є суспільною необхідністю. Адже саме держава покликане забезпечити отримання кожним працюючим гідного і справедливої винагороди. З іншого боку, із заробітку працівника повинні бути зроблені відрахування, необхідні для соціальної підтримки непрацездатних осіб.

Людині надано право вільно розпоряджатися своїми здібностями до праці, він, зокрема, може займатися підприємницькою діяльністю, іншим способом забезпечити себе роботою. Зазначені відносини не входять в предмет трудового права. Відносини, для регулювання яких призначені норми трудового права, мають свої особливості, які дозволяють говорити про самостійний предмет правового регулювання.

Перш за все особливості відносин, що складають предмет трудового права, полягають в їх виникненні при виконанні людиною роботи на користь іншої особи. У звязку з чим одним з юридично значущих обставин, що дозволяють включити що виникають у процесі праці відносини в предмет трудового права, є участь в них двох або більше субєктів.

Які беруть участь у трудових відносинах субєкти не можуть бути визнані рівноправними партнерами. Роботодавці, їх представники завжди мають матеріальне і правове перевагу перед працівниками та їх представниками. Реалізація норм трудового права залежить саме від волевиявлення роботодавців та їх представників. У свою чергу працівники і їхні представники поставлені в положення ходитиме, що ратують за виконання норм

трудового права перед роботодавцями і повноважними органами, або прохачів матеріальних благ при веденні колективних переговорів. Дає і хто просить ніколи не зможуть бути в рівному становищі. Отже, ще однією відмінною особливістю трудових відносин є відсутність рівноправності між вступають у ці відносини субєктами.

Зауважимо, що термін "трудові відносини" може застосовуватися як до всієї сукупності відносин, що входять в предмет трудового права. У цьому випадку застосовується широке значення даного терміну. Цей термін може позначати відносини, що виникають між працівником і роботодавцем на підставі трудового договору. Тоді він вживається у вузькому сенсі. Нами розглядається термін вжито у широкому розумінні.

Наступною особливістю, що характеризує відносини, що включаються в предмет трудового права, є їх виникнення в процесі та у звязку з трудовою діяльністю працівників з певними функціональними обовязками.

Таким чином, можна назвати наступні юридично значимі обставини, що відрізняють трудові відносини від інших відносин у сфері праці.

По-перше, участь у цих відносинах двох і більше субєктів. По-друге, відсутність рівноправності між учасниками відносин, що входять в предмет трудового права. По-третє, наявність звязку між названими відносинами і процесом трудової діяльності працівників з певними роботодавцем функціональними обовязками.

Як і будь-яка самостійна галузь трудове право має особливий метод правового регулювання. Після прийняття правової норми вона не стає автоматично підставою для організації відносин, на регулювання яких вона спрямована. У законодавстві передбачені певні способи, які покликані забезпечити реалізацію норм у конкретні відносини. Завдяки такій реалізації відносини переходять у категорію правовідносин, тобто відносин, врегульованих нормами права. Способи, що забезпечують реалізацію норм права у відносини, і складають предмет галузі права. Способи, що входять у метод трудового права, також мають свої особливості. Такі особливості повязані з тим, що при реалізації норм трудового права повинна бути максимально знівельована різниця в положенні учасників трудових відносин. Якщо метод трудового права цієї мети не досягає, то реалізація правових норм ставиться в залежність від волевиявлення роботодавців, які вельми неохоче дотримують приписи трудового законодавства. Адже норми трудового права покликані захистити працівників від надмірних, з точки зору вимог закону, претензій роботодавців. Будь-які обмеження не можуть викликати захоплення учасника відносин, якому встановлені межі вільного поведінки. Набагато простіше діяти на свій розсуд без будь-яких обмежень. Не секрет, що розсуду роботодавців досить часто відрізняються від вимог трудового законодавства. З цієї причини повинні існувати особливі способи, що забезпечують реалізацію норм трудового права в відносини, що входять в предмет даної галузі.

У звязку з викладеним галузь трудового права може бути визначена як сукупність правових норм, спрямованих на регулювання відносин, що виникають у процесі трудової діяльності працівників з певними роботодавцем функціональними обовязками, реалізація яких забезпечується особливими способами, які входять у метод даній галузі.