Поділ робочого дні на частини

У ст. +105 ТК РФ говориться про те, що при виконанні робіт особливого характеру, а також робіт, що мають різну інтенсивність праці протягом робочого дня (зміни), робочий день може бути розділений на частини. Але при цьому загальна тривалiсть робочого час не має перевищувати тривалість щоденної роботи. Поділ робочого дні на частини повинно здійснюватися роботодавцем шляхом видання нормативного акта локального, прийнятого з урахуванням думки виборного профспілкового органу даної організації. Зміст чинного законодавства дає змогу виділити наступні обставини юридично значимі, доведеність яких дозволяє визнати законним і обгрунтованим поділ робочого дня на частини.

По-перше, потрібно довести видання наказу про розподіл робочого дні на частини повноважним представником роботодавця з дотриманням процедури врахування думки профспілки, що діє організації. Повноважним представником роботодавця за видання даного наказу виступає особа, що має таких повноважень у відповідності з установчими документами.

Видання локального нормативного правового акту про поділ робочого дня на частини проходження процедури без врахування думки профспілки організації, а також відмова від обліку викладених у такій думці мотивів є підставами для його визнання нечинним в судовому порядку.

По-друге, потрібно довести законність і обгрунтованість видання локального нормативного акта про поділ робочого дня на частини. Закон повязує введення цього режиму роботи з особливою характером роботи або зі зміною інтенсивності праці протягом робочого дня (зміни). У звязку з чим може бути визнано законним наказ, у якому зазначено конкретні особливості роботи, які викликають необхідність поділу робочого дня на частини. Особливого характеру праці може бути повязаний з відсутністю можливості виконувати трудові обовязки протягом робочого дня. Наприклад, дуже складно прибиратимуть службові приміщення в присутності співробітників. У звязку з чим робочий день по прибиранню приміщень може бути розділений на частині. Перша частина робітничого дня може протікати до початку роботи в організації, що а друге - після його закінчення.

Законною підставою для поділу робочого дні на частини названо зміна інтенсивності праці у години роботи (зміни). У звязку з чим може бути визнано законним наказ про поділ робочого дня на частини, в якому конкретно вказані проміжки робочого дня (зміни), що потребують найбільш інтенсивної роботи. Характерним прикладом використання цього є підстави робота міського пасажирського транспорту.

Для визнання наказу повноважного представника роботодавця обгрунтованим особливий характер роботи, що вимагає поділу робочого дні на частини, або зміна інтенсивності роботи протягом робочого дня (зміни) повинні бути підтверджені відносності, допустимими, достовірними і достатніми доказами. Як докази в даному випадку можуть бути використано інструкції про виконуються працівниками трудових обовязків, відомості про потік пасажирів протягом робочого дня.

По-третє, поділом робочого дня на частини визнається встановлення наказом роботодавця перерви або перерв протягом робочого дня (зміни), тривалість яких перевищує дві години. Перерва у години роботи, що не перевищує двох годин, у відповідності зі ст. +108 ТК РФ зізнається перервою для відпочинку та харчування. Тому перерви встановлення у години роботи тривалістю більше двох годин визнається поділом робочий дня на частини.

При розподілі робочого дні на частини також використовується поденної облік робочого часі, оскільки ст. +105 ТК РФ зобовязує роботодавця забезпечити дотримання встановленої норми годин працівниками з даним режимом праці щодня. Отже, будь-яке перевищення даної норми має визнаватися роботою за межами нормальної тривалості робочого часу.

Відповідно до ч. 2 ст. 57 ТК РФ режим праці відноситься до числа істотних умов трудового договору. Отже, поділ робочого дня на частини наказом роботодавця за відсутності умови про цей режим роботи в трудовому договорі, укладеному із працівником, слід визнавати зміною істотних умов трудового договору. Такі зміни можуть бути вироблені роботодавцем за згодою працівника, тобто після внесення відповідних змін в укладений з ним трудовий договір або з дотриманням порядку, передбаченого в ст. 73 ТК РФ для зміни істотних умов трудового договору.

Поділ робочого дня на частини незручності створює для працівників, які змушені залишати робоче розташування, а потім повертатися на роботу. У звязку з чим в локальних акти доцільно передбачати доплати працівникам, які виконують трудову функцію з даним режимом праці.