Система відносин у трудовому праві

Як вже зазначалося, норми трудового права покликані регламентувати відносини, що входять в предмет даної галузі. Після реалізації норм трудового права в дані відносини вони переходять у правовідносини, тобто відносини, у яких реалізовані норми права.

Відносини, що входять в предмет трудового права, утворюють певну систему. Відсутність системи відносин не дозволяє зробити висновок про самостійний предмет галузі. Відносини, що становлять предмет трудового права, взаємоповязані і взаємозумовлені. Наприклад, виникнення трудових відносин неможливе без проходження процедури працевлаштування, тобто відносини з працевлаштування обумовлюють виникнення трудових відносин.

Головним елементом в системі відносин, що утворюють предмет трудового права, є трудові відносини. Нагадаємо ще раз, що про трудові відносини можна говорити в широкому і вузькому розумінні. У широкому розумінні поняття "трудові відносини" охоплює весь спектр відносин, що складають предмет трудового права. У вузькому розумінні поняття "трудові стосунки" позначає конкретні відносини між працівником і роботодавцем, що виникають на підставі трудового договору та фактичного допуску до роботи. Говорячи про головне елемент системи відносин, що входять в предмет трудового права, слід мати на увазі вузький зміст поняття "трудові відносини". Центральною ланкою в системі відносин, що утворюють предмет трудового права, трудові відносини є тому, що всі інші види відносин повязані з ними і зумовлені їх існуванням. У переважній більшості випадків припинення трудових відносин призводить до припинення та інших відносин, що входять в предмет трудового права. Тоді як виникнення трудових відносин породжує й інші відносини, що складають предмет трудового права. У звязку з цим місце інших відносин, що утворюють разом з трудовими предмет трудового права, в розглянутій системі слід визначати в залежності від положення, що займає щодо трудових відносин.

Існують відносини, які передують трудовим. Перш ніж приступити до роботи, необхідно пройти встановлену законодавством процедуру працевлаштування. При проходженні даної процедури виникають відносини з працевлаштування, які передують власне виникнення трудових відносин. Таким чином, неодмінним атрибутом виникнення трудових відносин є працевлаштування. Дана обставина і визначає роль відносин щодо працевлаштування у системі відносин у трудовому праві.

Переважна більшість відносин існують паралельно з трудовими. Такі відносини отримали назву супутніх трудовим. Супутні відносини покликані створювати відповідні до законодавства умови в процесі трудової діяльності, тобто при здійсненні трудових відносин. Відсутність супутніх відносин може призводити до обмеження змісту трудових відносин, виникнення перешкод для реалізації в трудові відносини норм права. Отже, супутні відносини покликані забезпечити правомірна поведінка субєктів трудових відносин, створювати додаткові умови реалізації правових норм у трудові відносини.

До числа супутніх слід віднести відносини з організації та управління працею. Без цих відносин існування трудових відносин досить проблематично, оскільки роботодавець зобовязаний організувати процес праці, створювати відповідні до законодавства умови для виконання працівником трудовий функції, управляти трудовою діяльністю. Відсутність зазначених відносин може не дозволити працівникові виконувати трудову функцію на користь роботодавця та під керівництвом уповноважених представників роботодавця. Самостійне виконання роботи без участі в цьому процесі роботодавця може свідчити про відсутність трудових відносин.

При організації і управлінні працею роботодавець застосовує до працівників заходи заохочення та дисциплінарні стягнення. У цьому випадку виникають відносини із застосування заходів заохочення або дисциплінарних стягнень. Дані стосунки виникають з метою заохочення правомірної поведінки у трудових відносинах або залучення правопорушників до дисциплінарної відповідальності.

Супутніми є і відносини по професійній підготовці, перепідготовці та підвищенню кваліфікації працівників. Дані відносини можуть спричинити зміну змісту трудових відносин, зокрема, доручення працівникові роботи відповідно до отриманих в процесі навчання навичками.

До числа супутніх відносяться відносини з ведення колективних переговорів, укладення договорів та колективних угод. Розглянуті відносини також можуть призводити до зміни трудових відносин, приміром, на поліпшення положення працівника у відповідності до положень увязнених колективних договорів, угод.

Супутніми визнаються і відносини щодо участі працівників та професійних спілок у встановленні умов праці та застосування трудового законодавства. Дані відносини також можуть стати підставою для зміни змісту трудових відносин, що а також для усунення допущених правопорушень.

Супутніми слід визнати і відносини щодо матеріальної відповідальності працівників та роботодавців, які перебували у трудових відносинах. Виникнення цих відносин повязане з правом працівників і роботодавців на відшкодування шкоди, заподіяної в процесі трудовій діяльності. Тобто вони покликані забезпечити відновлення порушеного у трудових відносинах права.

Супутніми є відносини з обовязкового з-соціальне страхування працівників роботодавцем. За рахунок коштів виплачуваних страхових внесків здійснюється повернення працівникові втраченого заробітку при отриманні каліцтво, професійного захворювання, у разі тимчасової непрацездатності. Отже, завдяки цим відносинам відбувається відновлення втраченого працівником права на здобуття заробітної плати при призупинення роботи з поважних причин або при продовженні інший нижчеоплачуваної роботи. У звязку з чим дані відносини забезпечують існування трудових, а також є однією з підстав для зміни їх змісту.

До числа супутніх відносяться відносини з нагляду за дотриманням трудового законодавства, включаючи громадський контроль за дотриманням прав працівників. Дані відносини покликані виключити з трудових відносин правопорушення.

Супутніми необхідно визнати відносини з вирішення індивідуальних трудових спорів між працівником і роботодавцем. Дозвіл зазначених спорів служить усунення порушень прав, які допущені у трудових відносинах.

Супутніми є відносини з врегулювання колективних трудових спорів. Дані відносини можуть стати приводом для зміни змісту трудових відносин, якщо в ході колективного трудового спору укладено відповідну угоду між роботодавцем і представниками працівників.

Супутніми слід визнати і відносини по самозахисту працівниками трудових правий. У цих відносинах працівник самостійними діями (бездіяльністю) намагається усунути допущені роботодавцем до трудових відносинах правопорушення. Результатом відносин по самозахисту трудових прав може стати зміна змісту трудових відносин, якщо роботодавець погодиться з вимогами працівника.

Відносини, що утворюють предмет трудового права, можуть випливати з трудових. Приміром, після припинення звільнений трудових відносин громадянин може предявити до роботодавця вимоги про поновлення на роботі, оплату часу вимушеного прогулу, відшкодування матеріальної та компенсації моральної шкоди. У свою чергу і роботодавець має право предявити до звільненому працівникові про вимоги відшкодування заподіяної з його вини матеріального збитку. У зазначених відносинах може зявитися як підстава для продовження трудових стосунків, так і умови усунення допущених у трудових відносинах правопорушень. У звязку з чим і дані відносини виконують забезпечувальну функцію по відношенню до трудових.

Така система відносин, що визначають предмет трудового права. Однак і розглянутий перелік відносин, до яких застосовні норми трудового права, не може бути визнаний вичерпним. У п. 4 ст. 10 ГПК РФ передбачена можливість застосування процесуальних норм за аналогією. Як відомо, норми трудового права застосовуються за правилами цивільного процесуального законодавства. У звязку з чим містяться в трудовому праві процесуальні норми можуть бути застосовані за аналогією. Наприклад, формування третейського суду для вирішення індивідуального трудового спору може відбуватися за процесуальними правилами, визначеними для створення трудового арбітражу. Тільки складу арбітрів визначатиме роботодавець і конкретний працівник.

У п. 3 ст. 11 ЦПК України передбачено застосування матеріальних норм за аналогією. Отже, і норми трудового права можуть бути застосовані за аналогією. Зокрема, за затримку винагороди військовослужбовцям цілком застосовна на підставі п. 3 ст. 11 ГПК ст РФ. +236 ТК РФ, що встановлює відповідальність за затримку заробітній платні.

Однак застосування норм трудового права за аналогією не змінює розглянуту систему відносин, що визначають предмет даної галузі.