Відносини по самозахисту трудових прав

Дані відносини в ст. ТК РФ не виділені в самостійну групу. Хоча в ст. 21 ТК РФ кожному працівникові гарантується право на захист належних йому прав, свобод і законних інтересів всіма не забороненими законом способами. У ст. 379-380 ТК РФ працівнику надана можливість здійснення самозахисту трудових прав. Що виникають при здійсненні самозахисту трудових прав відносини не можуть бути включені ні в один з видів відносин, які перелічені в ст. 1 ТК РФ. Відносини по самозахисту трудових прав мають самостійні підстави для виникнення, зміни та припинення. Зміст цих відносин також відрізняється від змісту відносин, перерахованих у ст. 1 ТК РФ. У звязку з чим відносин по самозахисту трудових прав доцільно присвятити окремий параграф підручника.

Субєктами відносин по самозахисту трудових прав є працівник і роботодавець, які перебувають у трудових відносинах. Праву працівника на здійснення самозахисту трудових прав кореспондує обовязок роботодавця не перешкоджати законним діям працівника по самозахисту трудових прав. Причому законність дій працівника по самозахисту трудових прав презюміруется. Законодавство не надає роботодавцю права оцінити дії працівника по самозахисту своїх прав як що не відповідають законодавству. Таку оцінку можуть давати лише органи державного нагляду за дотриманням трудового законодавства і суд.

Підставою виникнення відносин по самозахисту трудових прав є дійсне або уявне порушення роботодавця, у відповідь дії (бездіяльність) працівника на дане порушення, про який повідомлено роботодавцю. Отже, виникнення відносин проходить кілька ступенів. По-перше, їх виникнення передує дію (бездіяльність) представників роботодавця по відношенню до працівника, який оцінює поведінку роботодавця як протиправне. По-друге, виникнення розглянутих відносин передує повідомлення працівника представникам роботодавця про відповідні дії (бездіяльності) на вчинене ними правопорушення. По-третє, дані відносини виникають з моменту безпосереднього здійснення працівником дій (бездіяльності) у відповідь на неправомірну поведінку представників роботодавця.

Після отримання повідомлення працівника про вчинення дій (бездіяльності) по самозахисту трудових прав представники роботодавця можуть звернутися до органів державного контролю за дотриманням трудового законодавства або суду з заявою про визнання поведінки працівника незаконним. У цьому випадку в рамках відносин з державного контролю за дотриманням трудового законодавства або з вирішення індивідуальних трудових спорів дають оцінку законності чи незаконності поведінки працівника.

Підставами зміни відносин по самозахисту трудових прав є зміна працівником форм (способів) самозахисту, визнання роботодавцем частині вимог працівника і їх задоволення при продовженні самозахисту по іншим вимогам, набрання законної сили рішенням органу державного контролю за дотриманням трудового законодавства або суду про визнання частково незаконними дій (бездіяльності) працівника по самозахисту трудових прав і продовження самозахисту законними способами.

Підставами припинення відносин по самозахисту трудових прав є відмова працівника від самозахисту трудових прав, задоволення вимог працівника представниками роботодавця, що вступило в законну силу рішення органу державного нагляду за дотриманням трудового законодавства або суду про визнання незаконними дій (бездіяльності) працівника по самозахисту трудових прав, припинення трудових відносин.

Відносини по самозахисту трудових прав існують паралельно з трудовими. Припинення трудових відносин означає і припинення відносин по самозахисту трудових прав, оскільки субєктом відносин по самозахисту трудових прав може бути лише особа, яка перебуває у трудових відносинах, яке вимагає від роботодавця відновлення порушеного права. Після звільнення з роботи громадянин позбавляється можливості здійснювати самозахист трудових прав. Однак він може звернутися до органів державного нагляду за дотриманням трудового законодавства, суд з метою відновлення порушеного права, захисту законного інтересу. У цьому випадку будуть виникати відносини з нагляду за дотриманням трудового законодавства або з вирішення індивідуальних трудових спорів.

У звязку з викладеним напрошується висновок про те, що відносини по самозахисту трудових прав ідеально супроводжують трудовим, вони можуть виникнути лише після виникнення трудових, вони припиняються разом з трудовими. Але вони відрізняються від трудових за змістом, а також розглянутими самостійним підстав виникнення, зміни та припинення. Отже, відносини по самозахисту трудових прав необхідно розглядати в якості самостійної складової предмету трудового права.

Нами розглянуті відносини, що входять в предмет трудового права. Слід памятати, що перелік відносин, до яких можуть бути застосовані норми трудового права, не можна визначити вичерпним чином. Як відомо, норми трудового права реалізуються за правилами цивільного процесу. Тоді як у п. 4 ст. 1, п. З ст. 11 ЦПК України передбачено застосування процесуальних і матеріальних норм, у тому числі і наявних у трудовому праві, за аналогією. Тому норми трудового права можуть бути застосовані і до інших відносин за аналогією.