Відносини щодо матеріальної відповідальності працівників і роботодавців

У ст. 1 ТК РФ відносини по матеріальну відповідальність роботодавців та працівників у сфері праці включені в предмет трудового права. Дані відносини повязані з відшкодуванням заподіяної в процесі трудовій діяльності шкоди працівникам або роботодавцям, які а також з компенсацією моральної шкоди. Відносини даного виду можуть виникати і між представниками працівників, які організували незаконний страйк, і роботодавцем.

Отже, субєктами відносин з матеріальної відповідальності є працівник, роботодавець, що а у окремих випадках і профспілковий орган, який організував незаконну страйк.

Підставами виникнення відносин щодо матеріальної відповідальності є предявлення вимог працівником щодо відшкодування шкоди до роботодавця, предявлення роботодавцем вимог до працівника про відшкодування заподіяної у процесі трудової діяльності шкоди, предявлення працівником вимог до роботодавця про компенсацію моральної шкоди, предявлення роботодавцем вимог до профспілки про відшкодування шкоди, заподіяної незаконної страйком. Підставою виникнення цих відносин може стати і звернення профспілки до роботодавця з приводу невиконання ним майнових обовязків, наприклад, з надання приміщень для здійснення профспілкової діяльності, щодо забезпечення профспілок засобами звязку, оргтехнікою та інші. Невиконання перерахованих обовязків роботодавцем, використання профспілкою власних коштів на вказані цілі може стати основою для предявлення до роботодавця вимог щодо відшкодування понесених профспілкою збитків, спричинених неналежним виконанням роботодавцем покладених на нього трудовим законодавством обовязків.

Таким чином, перелічені підстави виникнення відносин по матеріальній
відповідальності повязані з волевиявленням субєкта цих відносин, якому заподіяна
майновий, а при компенсації моральної шкоди - немайнову шкоду. Отже,
правом ініціювати виникнення відносин щодо матеріальної відповідальності володіють
названі субєкти.

У свою чергу їх контрагенти зобовязані відповісти за заподіяну з їх вини збитки чи фізичні та моральні страждання працівника. Субєкт розглянутих відносин може відмовитися від матеріальних претензій. Така відмова може не викликати дані ставлення до життя, а також служить підставою для припинення виникли відносин з матеріальної відповідальності.

Підставами для зміни відносин щодо матеріальної відповідальності є зміни вимог обличчям, який заявив матеріальні претензії, укладення угоди про відшкодування частини заподіяного збитку. Відтак, і зміна відносин щодо матеріальної відповідальності безпосередньо залежить від волевиявлення субєкта, який звернувся із заявою щодо відшкодування збитків або компенсації моральної шкоди. Такою підставою може стати і угода між цим субєктом і заподіювача шкоди, якою передбачається відшкодування частини збитків, а інші вимоги виносяться на розгляд повноважних органів.

Підставами для припинення відносин з матеріальної відповідальності є відшкодування завданих збитків, компенсацію моральної шкоди, стягувача відмову від права на відшкодування збитків або компенсацію моральної шкоди, що вступило в законну силу рішення про відмову в задоволенні вимоги про відшкодування збитків або компенсації моральної шкоди.

Відносини щодо матеріальної відповідальності також існують паралельно з трудовими. Однак припинення трудових відносин не тягне припинення відносин з матеріальної відповідальності. Наприклад, працівник заподіяв в процесі трудової діяльності шкоди роботодавцю і звільнився з роботи. Звільнення працівника не позбавляє роботодавця права предявити до працівника вимоги щодо відшкодування заподіяної з його вини шкоди. Працівник також після звільнення з роботи має право вимагати відшкодування збитків, а також компенсації моральної шкоди. Причому як роботодавець, так і працівник можуть добровільно відшкодувати заподіяну з їх вини шкоду. Отже, відносини щодо матеріальної відповідальності можуть тривати між звільненим працівником і роботодавцем, то є після припинення трудових відносин.

Відносини між профспілкою і роботодавцем з приводу відшкодування збитків у прямій залежності від виникнення та припинення трудових відносин конкретних працівників не знаходяться. Проте й такі відносини виникають у звязку із здійсненням працівниками трудової

діяльності і необхідністю захисту їхніх інтересів у процесі праці. Тому і дані відносини супроводжують трудовим, тому що безпосередньо звязані із захистом прав та інтересів працівників, що складаються в трудових відносинах. Звязок зазначених відносин з трудовими не настільки очевидна, але що вона доступна, оскільки без трудової діяльності працівників не може перебігати профспілкова работа, не можуть бути здійснені повноваження роботодавця, а значить, і не можуть виникнути відносини щодо матеріальної відповідальності між профспілками, як представниками працівників організації, і роботодавцем.