Види трудових договорів

Трудові договори можуть бути класифіковані по різних підставах. Наприклад, залежно від того, який вид трудової діяльності оформляється трудовим договором. За цим критерієм можуть бути виділені трудові договори про проходження служби, трудові договори про виконання робіт за робітничими професіями, трудові договори, які укладаються з фахівцями та технічними працівниками.

Трудові договори можуть бути класифіковані за змістом. Визначальним при проведенні даної класифікації може стати наявність у трудовому договорі загальних і спеціальних умов праці. Загальні умови зявляються в трудовому договорі зі змісту чинного законодавства. Спеціальні умови зявляються в трудовому договорі за згодою сторін при дотриманні вимог законодавства. До числа спеціальних умов можуть бути віднесені додаткові порівняно з законодавством пільги і переваги, додаткові заходи матеріальної відповідальності та підстави припинення трудових відносин з окремими категоріями працівників.

У науці трудового права можуть зявитися й інші критерії класифікації трудових договорів, які, безумовно, будуть мати не тільки теоретичне, але й практичне значення.

У ст. 58 ТК РФ класифікація трудових договорів проведена в залежності від терміну їх дії. Дана норма дозволяє виділити наступні види трудових договорів. По-перше, трудові договори, які укладаються на невизначений термін. За загальним правилом трудовий договір укладається з працівником на невизначений термін. Природно, закінчення строку договору не може бути застосовано в якості підстави для припинення договору з невизначеним терміном. У звязку з чим для роботодавця більш прийнятним виявляється трудовий договір,

обмежений терміном дії. По-друге, у названій статті виділені трудові договори, які укладаються на визначений строк не більше пяти років, тобто строкові трудові договори. Строкові трудові договори можуть бути укладені тільки у випадках, вичерпний перелік яких дано у федеральних законах. Термін дії трудового договору повинен бути обговорений у трудовому договорі і в наказі (розпорядженні) про прийом на роботу. Відсутність у зазначених документах умови про терміновість трудового договору є доказом укладення трудового договору на невизначений термін. Роботодавець, працівник має право після закінчення терміну трудового договору припинити трудові відносини. У випадку, якщо жодна зі сторін не зажадала розірвання строкового трудового договору у звязку із закінченням його строку, а працівник продовжує роботу після закінчення строку трудового договору, трудовий договір вважається укладеним на невизначений термін. Процедури переукладання строкових трудових договорів чинне законодавство не передбачає. Тому продовження роботи з колишньої трудової функції після закінчення строку трудового договору, оформлене новим трудовим договором, означає продовження трудових відносин. У звязку з чим виникають трудові відносини між працівником і роботодавцем на невизначений термін. Трудовий договір, укладений на певний строк за відсутності встановлених федеральним законом підстав, вважається договором з невизначеним терміном дії. Рішення про це може бути прийняте державною інспекцією праці або судом. Тому в терміновому трудовому договорі, а також у наказі (розпорядженні) про прийом на роботу необхідно вказувати не тільки термін трудового договору, але і законна підстава для його укладення. Строковий трудовий договір повинен бути укладений до моменту фактичного допущення працівника до роботи. У ч. 4 ст. 57 ТК РФ встановлена письмова форма для умови про строк трудового договору. Фактичний допуск працівника до роботи без письмового трудового договору з певним терміном дії означає, що між працівником і роботодавцем виникли трудові відносини на невизначений термін. У звязку з чим термін трудового договору необхідно визначити у письмовій формі до моменту фактичного допущення працівника до роботи. По-третє, зі змісту ст. 57 ТК РФ можна виділити строковий трудовий договір, що укладається на строк менше пяти років, при цьому менший термін трудового договору зумовлений вимогами чинного законодавства. Трудовий договір на строк менше пяти років, зокрема, передбачений для виконання тимчасових робіт на строк до двох місяців, для виконання сезонних робіт на період сезону.

Укладення строкового трудового договору не може бути законною підставою для обмеження прав і гарантій, що надаються працівникам, які уклали трудовий договір з невизначеним строком. Тому особи, які уклали строковий трудовий договір, повинні володіти тими ж трудовими правами, що і працівники, які виконують трудову функцію за трудовим договором з невизначеним терміном дії. Порушення цього правила може стати підставою для залучення представників роботодавця до встановлених законодавством заходів відповідальності, зокрема до адміністративної відповідальності.