Епоха мусульманського завоювання Індії. Делійський султанат (XIII - поч. XVI ст.)

У XIII ст. на півночі Індії стверджується велике мусульманська держава-Делійський султанат, остаточно оформлюється панування мусульманських воєначальників із середньоазіатських тюрків. Державною релігією стає іслам суннітського напрямку, офіційною мовою - перський. Супроводжувалися кривавими чварами, послідовно змінювалися в Делі династії Гуляма, Хілджі, Туглакідов. Війська султанів здійснювали завойовницькі походи в Центральну і Південну Індію, а підкорені правителі змушені були визнавати себе васалами Делі і платити султанові щорічну данину.

Переломним моментом в історії Делійського султанату стало нашестя на Північну Індію в 1398 р. військ середньоазіатського правителя Тимура (інше імя - Тамерлан, 1336-1405). Султан втік до Гуджарат. У країні почалися епідемія і голод. Залишений завойовником як намісник Пенджабу Хізр-хан Сайід у 1441 р. захопив Делі і заснував нову династію Сайід. Представники цієї та наступної за нею династії Лоді правили вже як намісники Тимуридів. Один з останніх Лоді, Ібрагім, прагнучи возвеличити свою владу, вступив у непримиренну боротьбу з феодальною знаттю і афганськими воєначальниками. Супротивники Ібрахіма звернулися до правителя Кабула Тимуридам Бабур з проханням позбавити їх від тиранії султана. У 1526 році Бабур розбив Ібрахіма в битві при Паніпат, поклавши цим початок Могольської імперії, що проіснувала майже 200 років.

Система економічних відносин зазнає в мусульманську епоху деякі, хоч і не радикальні, зміни. Значно зростає державний земельний фонд за рахунок володінь підкорених індійських феодальних родів. Основна його частина лунала в умовне службове дарування - ікта (невеликі ділянки) і мукті (великі «годування»). Іктадари і муктадари збирали з подарованих сіл податки на користь казни, частина яких йшла на утримання родини власника, що постачав у державну армію воїна. Приватними земельними власниками, розпоряджалося маєтком без державного втручання, були мечеті, власники майна для благодійних цілей, зберігачі гробниць шейхів, поети, чиновники і купці. Сільська община збереглася як зручна фіскальна одиниця, правда, сплата подушного податку (Джиз) лягла на селян, в більшості сповідували індуїзм, важким тягарем.

До XIV ст. історики відносять нову хвилю урбанізації в Індії. Міста ставали центрами ремесла і торгівлі. Внутрішня торгівля переважно орієнтувалася на потреби столичного двору. Провідною статтею імпорту був привіз коней (основа делійському армії - кіннота), які в Індії за відсутністю пасовищ не розводили, Скарби делійських монет археологи знаходять у Персії, Середній Азії і на Волзі.

У роки правління Делійського султанату починається проникнення в Індію європейців. У 1498 р. під керівництвом Васко да Гами португальці вперше досягли Каліката на Малабарський узбережжі західній Індії. В результаті подальших військових експедицій - Кабрала (1500), Васко да Гама (1502), дАльбукеркі (1510-1511) - португальці захоплюють біджапурскій острів Гоа, що став опорою їх володінь на Сході. Монополія португальців на морську торгівлю підірвала торговельні звязки Індії з країнами Сходу, ізолювала глибинні райони країни і затримала їх розвиток. До цього ж вели війни і знищення населення Малабарі. Ослаблений був і Гуджарат. Лише імперія Віджаянагар залишалася в XIV-XVI ст. потужної і навіть більш централізованою, ніж колишні держави півдня. Її головою вважався Махараджа, але вся повнота реальної влади належала державному раді, головному міністру, якому безпосередньо підпорядковувалися намісники провінцій. Державні землі роздавалися в умовне військове дарування - Амара. Значна частина сіл перебувала у володінні брахманських колективів - сабха. Великі громади розпалися. Їх володіння звузилися до земель одного села, а громадяни все частіше почали перетворюватися на неповноправних орендарів-іздольщіков. У містах збір мит влада почала віддавати на відкуп феодалам, чим зміцнили тут їх неподільне панування.

З утвердженням влади Делійського султанату, в якому іслам був насильно насаджується релігією, Індія виявилася втягнутою в культурну орбіту мусульманського світу. Однак незважаючи на запеклу боротьбу індусів і мусульман, тривале спільне проживання призвело до взаємного проникнення ідей і звичаїв.