Етапи розвитку світової системи соціалізму

Наприкінці 50-х, 60-е, 70-і рр.. більшості країн МСС вдалося домогтися відомих позитивних результатів у розвитку народного господарства, забезпечивши зростання життєвого рівня населення. Однак у цей період виразно позначилися і негативні тенденції і перш за все в економічній сфері. Зміцнилися в усіх без винятку країнах МСС соціалістична модель сковувала ініціативу господарських субєктів, не дозволяла адекватно реагувати на нові явища і тенденції у світовому економічному процесі. Особливо наочно це стало проявлятися у звязку з почалася в 50-і рр.. науково-технічною революцією. У міру її розвитку країни МСС все більше відставали від передових капіталістичних країн за темпами впровадження у виробництво науково-технічних досягнень, головним чином в області електронно-обчислювальної техніки, енерго - і ресурсозберігаючих виробництв і технологій. Спроби ж часткового реформування цієї моделі, зроблені в ці роки, не дали позитивних результатів. Причиною невдач реформ було сильний опір їм партійно-державної номенклатури, в основному і визначило крайню непослідовність і як результат - безуспішність процесу перетворень.

Суперечності всередині МСС. Певною мірою цьому сприяла внутрішня і зовнішня політика правлячих кіл СРСР. Незважаючи на критику окремих найбільш потворних рис сталінізму на XX зїзді, керівництво КПРС залишило в недоторканності режим необмеженій владі партійно-державного апарату. Більше того, радянське керівництво продовжувало зберігати стиль авторитаризму у відносинах СРСР з країнами МСС. У чималій мірі це стало причиною повторного погіршення відносин з Югославією в кінці 50-х рр.. і затяжного конфлікту з Албанією і Китаєм, хоча амбіції партійної еліти двох останніх країн не меншою мірою вплинули на погіршення відносин з СРСР.

Найбільш яскраво стиль взаємин всередині МСС продемонстрували драматичні події чехословацької кризи 1967-1968 рр.. У відповідь на широкий суспільний рух громадян Чехословаччини за економічні і політичні реформи керівництво СРСР за активної участі Болгарії, Угорщини, НДР та Польщі ввело 21 серпня 1968 свої війська в суверенна по-суті держава під приводом захисту його «від сил внутрішньої і зовнішньої контрреволюції ». Дана акція істотно підірвала авторитет МСС і наочно продемонструвала неприйняття партійною номенклатурою справжніх, а не декларативних перетворень.

Цікаво в звязку з цим відзначити, що на тлі серйозних кризових явищ керівництво соціалістичних країн Європи, оцінюючи досягнення 50-60-х рр.. в економічній сфері, прийшов до висновку про завершення етапу будівництва соціалізму і переходу до нового етапу «будівництва розвинутого соціалізму». Цей висновок підкріплювався ідеологами нового етапу, зокрема тим, що питома вага соціалістичних країн у світовому промисловому виробництві досяг у 60-і рр.. приблизно однієї третини, а в загальносвітовому національному доході - однієї чверті.

Роль РЕВ. Одним з суттєвих аргументів був факт досить динамічного на їх погляд розвитку економічних відносин всередині МСС по лінії РЕВ. Якщо в 1949 р. перед РЕВ стояло завдання регулювання зовнішньоторговельних звязків на основі двосторонніх угод, то з 1954 р. було прийнято рішення про координацію народногосподарських планів країн - її учасниць, а в 60-і рр.. пішов ряд угод про спеціалізацію та кооперування виробництва, про міжнародному поділі праці. Були створені великі міжнародні економічні організації, такі, як Міжнародний банк економічного співробітництва, Інтерметалл, Інститут стандартизації і т. д. У 1971 р. приймається Комплексна програма співробітництва і розвитку країн - членів РЕВ на базі інтеграції. Крім того, за оцінками ідеологів переходу до нового історичного етапу у будівництві комунізму в більшості європейських країн МСС, склалася нова соціальна структура населення на основі повністю перемогли соціалістичних відносин і т. д.

У першій половині 70-х років у більшості країн Центральної і Південно-Східної Європи дійсно зберігалися досить стабільні темпи зростання промислового виробництва, що складали щорічно в середньому 6-8%. Значною мірою це досягалося екстенсивним методом, тобто нарощуванням виробничих потужностей і зростанням простих кількісних показників у галузі виробництва електроенергії, виплавки сталі, видобутку корисних копалин, продукції машинобудування.

Ускладнення з середини 70-х рр..Однак уже до середини 70-х рр.. соціально-економічне та політичне становище стало ускладнюватися. У цей час в країнах з ринковою економікою, під впливом НТР, почалася структурна перебудова народного господарства, повязана з переходом від екстенсивного до інтенсивного типу економічного розвитку. Цей процес супроводжувався кризовими явищами як усередині цих країн, так і на світовому рівні, що в свою чергу не могло не вплинути на зовнішньоекономічні позиції субєктів МСС. Наростаюче відставання країн МСС у науково-технічній сфері неухильно вело до втрати ними завойованих позицій на світовому ринку. Внутрішній ринок соціалістичних країн також зазнавав складності. До 80-х рр.. недозволене відставання галузей, що виробляють товари та послуги, від все ще трималися на плаву галузей добувної і важкої промисловості, призвело до виникнення тотального дефіциту на товари народного споживання. Це стало причиною не тільки відносного, але й абсолютного погіршення життєвих умов населення і, як результат, стало приводом наростаючого невдоволення громадян. Вимога радикальних політичних і соціально-економічних перетворень стає практично повсюдним.

Кризова ситуація явно позначалася і в сфері міждержавного економічного співробітництва, заснованого на адміністративних рішеннях, часто не враховують інтереси країн-учасниць РЕВ, а й у реальному скорочення обсягів взаємної торгівлі.

Події в Польщі. Своєрідним детонатором подальшого процесу реформ стала Польща. Вже на початку 70-х рр.. там відбулися масові виступи робітників проти економічної політики уряду, виникло незалежне профспілкове обєднання трудящих «Солідарність». Під його керівництвом проходили виступи Польщі в 7080-і рр..

Прояв наростаючої кризи спостерігалося і в інших країнах. Але до середини 80-х рр.. правлячі компартії ще мали можливість тримати ситуацію під контролем, ще зберігалися деякі резерви стримування економічної та соціальної кризи, у тому числі і силові. Лише після початку перетворень в СРСР у другій половині 80-х рр.. рух за реформи в більшості країн МСС помітно посилився.