Ассирія і Вавилон в II тис

До н.е.У XIX ст. до н.е. в Месопотамії серед інших виділяються два найбільш впливових держави, суперництво яких визначило розвиток цього регіону на багато століть вперед. На півдні аморе створюють державу зі столицею в місті Вавилон. На півночі до цього часу сформувалася держава Ассирія зі столицею в місті Ашшур - великому торгово-перевалочних центрі, де перетиналися шляхи із Месопотамії в Північну Сирію, Малу Азію, Єгипет.

У першій половині XVIII ст. до н.е. вавилонський цар Хаммурапі (1792-1750 до н.е.), захопивши всю Південну Месопотамію, підпорядковує собі Асирію. Виникає потужна держава з сильною царською владою, створюються закони нової держави, відомі як закони Хаммурапі. В них помітне прагнення полегшити долю деяких верств вільного населення, зокрема, було дещо обмежено боргове рабство. Закони Хаммурапі виявляють соціальну структуру суспільства Вавілонії - виділяються три основні категорії населення: повноправні вільні люди - члени громад; юридично вільні, але неповноправні люди, які не є членами громад і працюють в царських господарствах; раби. При визначенні покарання часто враховувалося соціальне становище винного - раби каралися суворіше. У законах зафіксовано особливе положення воїнів: вони були зобовязані виступати у похід на першу вимогу царя, за службу отримували від держави земельні наділи, що передаються у спадок і не відчужувані навіть за борги.

Правління Хаммурапі - час найвищого розквіту Вавілонії в II тис. до. н.е. На початку XVI ст. до н.е. Вавилон був розгромлений хетами, а наприкінці століття його захопили касситів, гірські племена, що жили на схід від Вавилону, і заснували свою династію.

Ассирія в цей час опинилася в залежності від держави Мітанні 1 і лише в XIV ст. до н.е. добилася самостійності. З другої половини XIII ст. до н.е. починається посилення Ассирії. Наприкінці XII ст. до н.е. при Тіглатпаласара I (1115-1077 до н.е.) Ассирія досягає розквіту своєї могутності. Здійснювати успішні походи проти гірських племен верхівя Тигру та Євфрату, обкладаються даниною деякі торгові міста Фінікії.

Народи моря не дійшли до Ассирії та Вавилону, але витіснили з областей, розташованих на захід від Євфрату, напівкочові племена арамеїв, які в середині XI ст. до н.е. кинулися в Месопотамію. Ассирія і Вавилон, обєднавшись, змушені були боротися з ними і тимчасово опинилися ослабленими.