Індія

На території Індії на початку 1 тис. до н.е. noявляется нова цивілізація. Тут в долині Гангу поселяються індоарійські племена. Вони починають займатися рисівництво, у них виникає патріархальне рабство, міста, перші держави, найбільше значення серед яких набувають Коша і Магадха.

До середини 1 тис. до н.е. висувається Магадха, столицею якої в середині V ст. до н.е. стає місто Паталіпутре (сучасна Патна) - один з найбільших центрів Стародавньої Індії. У середині VI ст. до н.е. в Магадха приходить до влади династія Нандо, створюється велика імперія, що обєднала всі держави долини Гангу і, можливо, частина Південної Індії. До цього часу на території Індії вже міцно склалася варнової система, що є однією з найбільш характерних рис давньоіндійського суспільства. Чотири варни (замкнуті групи людей) представляли основні стани суспільства: дві вищі варни - брахмани (жрецтво), кшатрії (військова аристократія), два нижчі - вайшї (спочатку повноправні громадяни, які займаються переважно сільським господарством, пізніше - ще й торговці, деякі ремісники) , шудри (в основному неповноправні, залежні ремісники, землероби).

Наприкінці VI ст. до н.е. династія Нандо була скинута, до влади приходять представники роду Маурїв, що створили так звану імперію Маурїв. Найвищого розквіту це держава досягла в середині III ст. до н.е. за царя Ашоке (268-231 до н.е.).

У складі його імперії опинився весь півострів Індостан, за винятком крайнього півдня. Територія країни була розділена на намісництва, які регулярно інспектувалися царем і його наближеними. Маури встановили зовнішньоторговельні та політичні відносини з країнами Середземноморя. За царя Ашоке держава починає встановлювати контроль за духовним життям підданих цар активно сприяє поширенню буддизму, здатного, на його думку, стати ідеологічною основою обєднання різнорідних областей, що входять в імперію. Спадкоємцям Ашоки не вдалося зберегти могутню державу, і на початку II ст. до н.е. імперія Маурїв розпадається на ряд порівняно невеликих держав.