Месопотамія

Наприкінці Х ст. до н.е. Ассирія відновлює своє панування в Північній Месопотамії і відновлює військові походи на південь і в Східне Середземноморя, де в цей час, користуючись ослабленням великих держав, підносяться нові держави 1. У Сирії це було дамаські царство, створене арамеїв, у Фінікії - місто Тир. У Палестині в другій половині Х ст. до н.е. єдине ізраїльське держава розпадається на дві частини: на півдні країни Іудейське царство зі столицею в Єрусалимі, на півночі - Ізраїльське царство.

У період з XII ст. до н.е. по II ст. до н.е. в Ізраїлі та Юдеї зусиллями багатьох поколінь створюється релігійний, історичний та літературний памятник - Біблія. Вона включає 39 книг, У ній зосереджені міфи, легенди, розповіді з історії єврейського народу та інших народів Стародавнього сходу, релігійні та етичні норми, філософські та публіцистичні твори, поезія і проза. Закладена в Біблії вперше на планеті ідея монотеїзму (єдинобожжя) стала основою створення не тільки іудаїзму, але й інших світових релігій - християнства та ісламу. Біблія справила величезний вплив на формування не тільки релігійного світогляду багатьох країн і народів, але й на їх культуру та мистецтво.

У другій половині VIII ст. до н.е. починається період найбільшої могутності Ассирії, її переваги в близькосхідному регіоні. Значною мірою піднесення Ассирії в цей час повязаний з адміністративними і військовими реформами царя Тіглатпаласара III (745-727 до н.е.). Він провів докорінну реорганізацію військової справи в Ассирії. Поряд з військом, яке складалося з всього дорослого чоловічого населення, була створена регулярна армія, яка перебувала на повному державному забезпеченні. Змінилася політика щодо підкореного населення. Якщо раніше це були грабунки, приховання в рабство, викачування данини, то тепер стало широко практикуватися переселення цілих народів в етнічно чужі області. Крім того, по-новому було організовано і керування завойованими територіями. На чолі новоутворених округів ставилися намісники, яким підкорялися ассірійські військові гарнізони. Розміри нових округів були меншими, ніж раніше, що полегшувало управління ними. Кожен округ вносив до державної скарбниці певні податки. У результаті була встановлена сувора централізована влада Ассирії над захопленими народами. Найважливішим фактором економічної єдності держави стала торгівля. Однією з головних цілей військових походів було захоплення нових торгових шляхів для подальшого збагачення Ассирії.

При Тіглатпаласара III та його наступників Ассирія стала першою в історії Стародавнього світу дійсно великої військової імперією, яка обєднувала, щоправда, на короткий час майже всі держави близькосхідного регіону. У VII ст. до н.е. вона охопила величезну територію, підкоривши всю Месопотамію, Східне Середземноморя, Єгипет, Малу Азію, Елам перські та мідійські племена.

Однак при Ашшурбанапале (669-631/29 до н.е.), останньому великому ассирійській царя, окремі центри держави починають змагатися один з одним, а після його смерті в останній чверті VII ст. до н.е. імперія розпадається, і в кінці цього століття ассірійське держава припиняє своє існування під ударами мідійських племен і Вавилона.

На рубежі VII-VI ст. до н.е. в правління царя Навуходоносора II (605-562 до н.е.), який захопив Сирію і Палестину, найбільшою державою Месопотамії стає Вавилон. Настає тимчасове економічне, політичне і культурне відродження країни. Однак у другій половині VI ст. до н.е. Вавилон був розгромлений персами, Месопотамія увійшла до складу їхньої держави.