Особливості історичного розвитку провідних країн Європи

 Німеччина, незважаючи на успішний розвиток в цілому, тим не менш не є країною-лідером у галузі культури чи економіки. У XIV-XV ст. найосвіченішою і процвітаючою країною Європи все ще залишалася Італія, хоча політично це було безліч держав, нерідко відверто ворожих один одному. Спільність італійців виражалася головним чином в єдиному мовою і національній культурі. Більш за всіх в державному будівництві досягла успіху Франція, де процеси централізації почалися раніше, ніж в інших країнах. У XIV-XV ст. у Франції вже були введені постійні державні податки, встановлено єдина грошова система єдине і поштове повідомлення.

З точки зору прав людини та захисту особистості найбільших успіхів досягла Англія, яка найбільш чітко були сформульовані як закон права народу, здобуті ним у протистоянні з королем: так, король не мав права без згоди з парламентом накладати нові податки і видавати нові закони, у своїй конкретної діяльності він мав узгоджуватися з уже існуючими законами.

Іншою особливістю розвитку Англії був посилений ріст товарно-грошових відносин, широке використання найманої праці в усіх сферах господарства, активна зовнішньоторговельна діяльність. Відмінною рисою англійського суспільства було також наявність в них духа підприємництва, без чого неможлива швидка господарська еволюція. Цьому психологічного настрою в чималому ступені сприяла відсутність жорсткої становості в англійському суспільстві. Так, ще в 1278 р. було прийнято закон, за яким особисто вільні селяни, що мають річний дохід більше 20 фунтів стерлінгів, отримували дворянське звання. Так формувалося «нове дворянство» - шар економічно активних людей, обєктивно сприяють швидкому піднесенню Англії в наступний період.