Середньовічні університети

Мобільного була і ще одна частина західноєвропейського середньовічного суспільства - студенти та магістри. Перші університети у Західній Європі зявилися саме в класичне Середньовіччя. Так, наприкінці XII - початку XIII ст. були відкриті університети в Парижі, Оксфорді, Кембриджі та інших містах Європи. Університети тоді було найважливішим і часто єдиним джерелом інформації. Влада університетів та університетської науки була винятково сильною. Щодо цього в XIV-XV ст. особливо виділявся Паризький університет. Показово, що в числі його студентів, (а їх всього було понад 30 тис. чоловік) входили і зовсім дорослі люди і навіть люди похилого віку: всі приходили обмінюватися думками та знайомитися з новими ідеями.

Університетська наука - схоластика - формується в XI ст. Її найважливішою рисою була безмежна віра через розуму в процесі пізнання світу. З часом, однак, схоластика все більше стає догмою. Її положення вважаються непогрішними і остаточними. У XIV-XV ст. схоластика, яка користувалася однієї тільки логікою й заперечувала експерименти, стає очевидним гальмом для розвитку природничо-наукової думки в Західній Європі. Практично всі кафедри в європейських університетах тоді були зайняті ченцями домініканського і францисканського орденів, а звичайними темами диспутів і наукових робіт були такі: «Чому Адам в раю зїв яблуко, а не грушу? і «Скільки ангелів може вміститися на вістрі голки?".

Вся система університетської освіти зробила дуже великий вплив на формування західноєвропейської цивілізації. Університети сприяли прогресу в наукової думки, зростанню суспільної самосвідомості та зростання свободи особистості. Магістри і студенти, переїжджаючи з міста в місто, з університету в університет, що було постійною практикою, здійснювали культурний обмін між країнами. Про національні надбання відразу ж ставало відомо і в інших європейських країнах. Так, «Декамерон» італійця Джаванні Бокаччо (1313-1375) був швидко переведений усіма мовами Європи, її читали і знали скрізь. Формуванню західноєвропейської культури сприяло й початок в 1453 р. друкарства. Першодрукарем вважають Йоганна Гутенберга (між 1394-1399 або в 1406-1468), що жив в Німеччині.