Неоліт

Це умовне найменування застосовується до останнього етапу камяного віку, але воно не відображає ні хронологічного, ні культурної одноманітності: в XI ст. н.е. новгородці писали про мінову торгівлю з неолітичними (по типу господарства) племенами Півночі, а в XVIII ст. російський вчений С. Крашенинников описав типово неолітичний побут місцевих жителів Камчатки.

Все ж таки до неоліту відносять період VII-V тис. до н.е. Розселилися в різних ландшафтних зонах людство пішло різними шляхами і різними темпами. Племена, що опинилися на Півночі, в суворих умовах, довгий час залишалися на колишньому рівні розвитку. Зате в південних зонах еволюція була більш швидкою.

Людина вже використовував шліфовані і сверлениє знаряддя з рукоятками, ткацький верстат, умів ліпити посуд з глини, обробляти дерево, будувати човен, плести мережу. Гончарний круг, що зявився в IV тис. до н.е., різко підвищив продуктивність праці і покращив якість глиняного посуду. У IV тис. до н.е. на Сході було винайдено колесо, стала використовуватися тяглова сила тварин: зявилися перші колісні вози.

Мистецтво неоліту представлено петрогліфами (малюнками на каменях) в районах Півночі, що розкривають у всіх подробицях полювання лижників на лося, полювання в великих човнах на кита.

З епохою неоліту повязаний один з найважливіших технічних переворотів старовини - перехід до виробничого господарства (неолітична революція). В епоху неоліту відбулося перше суспільний поділ праці на землеробський і скотарські, що сприяло прогресу у розвитку продуктивних сил, і другий суспільний поділ праці - виділення ремесла із сільського господарства, що сприяло індивідуалізації праці.

Землеробство було поширено дуже нерівномірно. Перші вогнища землеробства виявлені в Палестині, Єгипті, Ірані, Іраку. У Середній Азії штучне зрошення полів за допомогою каналів зявилася вже у IV тис. до н.е. Для землеробських племен характерні великі поселення з глинобитних будинків, що налічують іноді по декілька тисяч жителів. Джейтунская археологічна культура в Середній Азії і Буго-Дністровська на Україні представляють ранні землеробські культури в V-IV тис. до н.е.