Закінчення інтервенції. Боротьба за Смоленськ

 У таких умовах відстояти незалежності Російської держави і вигнати інтервентів можна було тільки всім народом. Це завдання вдалося виконати народного ополчення на чолі з нижегородським старостою Кузьмою Мініним і князем Дмитром Пожарським. Після звільнення в жовтні 1612 Москви, провалу двох спроб Сигізмунда (1612, 1617) знову захопити російську столицю польська інтервенція завершилася Деулінському 1 перемиря з Річчю Посполитою в 1618 р. вже за нового царя з нової династії Романових - Михайла Романові (1596-1645). За цією угодою Польща отримала Смоленські (крім Вязьми), Чернігівські і Новгород-Сіверської землі. Всього до поляків відійшло 19 російських міст, в тому числі і Смоленськ.

На роки царювання Михайла, крім завершення польської інтервенції, припадає закінчення шведської інтервенції, коли в 1617 р. в Столбова (поблизу Тихвин) був укладений «Вічний мир». Швеція повертала Росії Новгород, Стару Руссу, Порхов, Ладогу, Гдов з повітами. Однак багато російських міста залишалися за Швецією. Крім того, Росія зобовязувалася сплатити шведам 20 тис. руб. і залишалася без виходу до Балтійського моря.

У 1632-1634 рр.. велася Російсько-Польська (Смоленська) війна за повернення захоплених в роки польської інтервенції Смоленський і Чернігівських земель. Закінчилася вона капітуляцією російської армії, оточеної під Смоленськом. Її командувач М. Шеїн (? -1634) Був звинувачений боярами в зраді й повішений. За Поляновському світу Смоленськ і Сіверської землі залишалися за Польщею. Росія виплатила їй контрибуцію в 20 тис. руб., Хоча з цього моменту польський король відмовився від претензій на московський трон.

Занепокоєння доставляло Росії Кримське ханство - васал Туреччини, що була тоді сильною державою. В 1637 р. донські козаки захопили Азов, що належав Туреччині, який вони утримували пять років. За рішенням Земського собору 1642 козакам було запропоновано, щоб уникнути ускладнень залишити цей порт.

Незважаючи на численні війни при першій Романові Росія розширила свої звязки з Заходом; до Росії приїздили іноземці, особливо німці. Захід продавав Росії вогнепальну зброю, в російській армії служили завербовані наймані офіцери і солдати. Голландська купець А. Вініус заснував поблизу Тули перший завод для виробництва залізних і чавунних виробів. У ці роки в Росії побував мандрівник А. Олеарій (1603-1671), який залишив опис своєї подорожі до Московії.